Догори
Дати відгук

Від «неякісних дітей» до людей з інвалідністю: Галина Третьякова знову проявляє турботу

Чи допоможе її новий законопроект поліпшити реалізацію права на працю людей з інвалідністю?

3 хв на прочитання01 Червня 2021, 13:00
Люди з інвалідністю Люди з інвалідністю
Поділитись:

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 5421, яким пропонується закріпити відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій, ФОП за відмову в укладенні трудового договору або у просуванні по службі, звільнення, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності.

Подала його народний депутат України від партії «Слуга народу», голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, найбільш відома своєю заявою про «неякісних дітей».

Слід зазначити, це вже не перша спроба Галини Третьякової подбати про людей з інвалідністю — торік вона внесла на розгляд Верховної Ради законопроєкт «Про внесення зміни до Цивільного кодексу України щодо забезпечення прав осіб на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю».

Попередня законодавча ініціатива «слуги народу» щодо поліпшення життя людей з інвалідністю наразі не реалізувалася, і другу також депутати можуть відкласти у довгу шухляду.

Юристи говорять: навіть у разі прийняття нового законопроєкту життя осіб з інвалідністю практично не зміниться — у чинному законодавстві вже врегульовано ці питання.

«В Україні права осіб з інвалідністю на участь в активному житті суспільства й захист їхніх інтересів закріплені низкою законодавчих та нормативно-правових актів. Вони спрямовані на створення їм рівних з іншими громадянами можливостей у реалізації цивільних, політичних та інших конституційних прав і свобод.

В Основному Законі права та свободи осіб з інвалідністю окремо не обумовлюються, а надаються їм з усіма громадянами України, підкреслюючи тим самим їх рівноправність

— юрист Віталій Собкович у коментарі GreenPost.

Юрист нагадує, що право громадян на працю закріплені в ст. 43 Конституції України, яка вказує: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Тобто будь-яка людина, зокрема та, яка має групу інвалідності, має рівні права на працю.

Окрім того, ст. 2 КЗпП забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального й іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності тощо.

«По-перше, питання праці осіб з інвалідністю врегулювано на законодавчому рівні (КЗпП, «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ККУ, ЗУ «Про охорону праці» та іншими) та встановлено відповідальність (ст. 41 КУпАП, ст. 172 ККУ).

По-друге, такі доповнення до КУпАП установлюють відповідальність саме за порушення вимог закону щодо праці осіб з інвалідністю, але не є нововведенням і революційним проривом, оскільки наразі особи з інвалідністю, яких звільнили незаконно, мають право відстоювати свої інтереси в суді.

По-третє, запропонований розмір відповідальності є незначним», — пояснює Віталій Собкович.

Раніше ми розповідали, як після «неякісних дітей» депутатка Третьякова взялася за людей з інвалідністю.

Також ми писали про те, коли інвалідність не захистить від звільнення: поради юриста.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Здоров'я