«Велике прибирання» закінчилося, а проблем із відходами не поменшало

В межах відомої Всесвітньої акції «World Clean Up Day» кожен чиновник, дотичний до екологічної тематики, відзвітував як у старі добрі радянські часи про свою участь у прибиранні.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом із підпорядкованими йому іншими державними структурами не пасли задніх. Про це свідчать світлини в соціальних мережах.

Це, звичайно, гарний піар і хороші фото та й загалом благородна справа — очищати свою країну від сміття.

Але Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів не комунальне підприємство з видалення відходів, не завод із їх утилізації, а жодне волонтерство, нехай і задля доброї справи, посадовими обов’язками чиновників не передбачено.

Тим паче, що йдеться про Україну, де про катастрофічний стан справ із відходами не говорить хіба лінивий, а суспільство чекає на глобальні рішення та зміни в цьому напрямку.

GreenPost про всяк випадок нагадує, що серед основних завдань Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у сфері управління відходами відповідно до положення про міністерство, затвердженого постановою КМУ від 25 червня 2020 р. № 614 є забезпечення нормативно-правового регулювання, а саме розробка проєктів нормативно-правових актів, видача нормативно-правових актів у межах повноважень, передбачених законом, у сфері екологічної безпеки, поводження з відходами, зокрема радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи з питань:

• визначення ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається КМУ;
• ведення реєстрів місць видалення відходів та об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;
• здійснення контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням;
• ведення державного обліку та паспортизації відходів;
• забезпечення екологічної безпеки під час перевезення небезпечних вантажів та ліквідації наслідків аварій, що відбуваються під час їх перевезення;
• визначення переліку небезпечних властивостей відходів.

І це ще не весь перелік. От тільки прибирання сміття власноруч міністром там аж ніяк не прописано. Тим паче, що у міністра є багато інших справ, якими варто та потрібно перейматися.

Наприклад, досі не ухвалений Рамковий закон про управління відходами. Саме той, яким нині цікавляться правоохоронні органи та за який одіозний депутат від «Слуг народу» Юрченко просив 200 тис. дол. і «плюшки та пироги».

Також вкрай необхідні Закон про державний екологічний контроль і Закон про тару та упаковку.

Іронія долі чи випадковість, але саме в ті дні, коли чиновники активно очищали від сміття береги українських річок і морів, неподалік Пирогова під Києвом загорілося сміттєзвалище, а з ночі почало горіти сміттєзвалище в Дарницькому районі — 500 кв. м побутових відходів, пожежа вже перекинулась на торфовища. У результаті отруйний сморід у квартирах людей.

Новини про виявлені нові стихійні сміттєзвалища та палаючі старі смітники вже давно стали нормою, а розв’язати цю проблему навіть не намагаються.

Тому хороша ідея екологічного просвітництва зникає під тонами пластикових пляшок, складених у поліетиленові пакети.

Тим паче, що й самого сміття від цього менше не стало. Воно просто переїхало гнити з берегів річок і лісопосадок на несанкціоновані полігони.

Як відомо, тверді побутові відходи становлять лише 2–3 % загальної кількості. Куди складніша історія з небезпечними та промисловими.

У нашій країні є місця, які вже десятиліттями чекають свого «суботника», труять людей довкола, стимулюючи зростання дитячої онкології. Знайомтесь та додавайте до переліку об’єктів до наступного «Великого прибирання»:

- ВО «ПХЗ»,

- Зона відчуження,

- Сховище Донецького хімічного заводу, шахта ЮКОМ,

- Щербаківська балка «ДП «СХІД ГЗК» (Кіровоградська область),

- Об’єкт 727,

- ВАТ «Радикал» м. Київ,

- ВО «ПХЗ» Павлоградський завод ракетного палива,

- Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча.

І список цей можна продовжувати.

Насправді влада — це про розв’язання глобальних проблем і запуск ефективних стратегій управління відходами на десятиліття, а не точкове збирання сміття, яке насправді немає де і як утилізувати.

Немає та, схоже, найближчим часом і не з’явиться належної інфраструктури. У поданому до парламенту державному бюджеті України на 2021 рік на охорону навколишнього природного середовища виділено 0,6 % — тобто нічого. Адже цього вистачить тільки на забезпечення фонду заробітних плат та утримання міністерства й, можливо, відрядження заради великого піару замість «Великого прибирання».

Тож скоро, ймовірно, єдине, чим зможе відзвітувати міністр за час перебування на посаді, будуть тільки подібні акції.

А українцям радимо не смітити, хоча міністр екології і пише в одному з останніх постів: «Чисто не там, де не смітять, а там, де прибирають».

Нагадаємо, на Кінгбурзькій косі велике прибирання - очистили 5 км берегової лінії (фото).