Догори
Дати відгук

Вчений застерігає про можливу економічну кризу через зміни клімату

2 хв на прочитання21 Лютого 2020, 16:40
Поділитись:
21.02.2020

Наступна економічна криза може очікувати США та інші країни саме через природні катаклізми. Зокрема, у зв’язку з лісовими пожежами, повенями або посухами. Таку думку висловив професор економіки Каліфорнійського університету  Девіса Пол Гріффін у статті, оприлюдненій у журналі Nature Energy.

Кліматичний ризик від екстремальних погодних явищ на фінансових ринках все ще залишається неврахованим. Однак згідно з новими дослідженнями, інвесторам сьогодні вкрай важливо мати дані про вплив кліматичних явищ перш, ніж робити інвестиції в підприємства.

Експерт вважає, якщо не брати до уваги природні явища, то людство може наразитися на потужну економічну кризу, якої раніше ще не було. Зараз ризики здебільшого відчувають лише енергетичні компанії. Втім, багатьом ринкам потрібно закладати такі ризики у вартість цінних паперів.

Після пожеж у Каліфорнії вчений вивчав, як на бізнес впливають дії хвиль спеки та інших екстремальних погодних явищ. Він з'ясував, що багато компаній та цілі галузі розташовані на берегах морів чи в посушливих районах. При цьому сьогодні ще не існує реальних критеріїв для оцінки ризиків природних факторів. У зв'язку з чим виникає атмосфера невизначеності.

Як заявив виданню GreenРost економічний експерт, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, дійсно, на економіку сильно впливають погодні умови та катаклізми.

«Проте оскільки зараз світ глобалізований, така ситуація дозволяє на цьому заробляти, – заявив експерт. – Бізнес – цинічний. І якщо в одному регіоні посуха і економіка там втрачає, інші країни, де врожай, наприклад, зернових гарний, продають це зерно і на цьому заробляють. Передбачити і якось запобігти природним негараздам, на мою думку, дуже важко і навіть неможливо».

Він додав, що працює, звісно, страхування ризиків, і це вже світова практика. Проте перекрити серйозні кліматичні катаклізми страхування не допоможе. 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко