Вчені виявили зв’язок між депресією, суїцидом та забрудненням повітря
Систематичне дослідження даних виявило, що люди, які дихають забрудненим повітрям, частіше страждають від депресії та більш схильні до самогубств. Про це пише The Guardian.
Зменшення забруднення повітря в усьому світі до меж,
встановлених ЄС, може запобігти депресії мільйонів людей, йдеться у дослідженні.
Звідси слідує, що потрапляння токсичного повітря в організм викликає депресію.
Вчені вважають, що така ймовірність існує, але це важко довести.
Забруднення частинками, яке аналізує дослідження, відбувається
через спалювання викопного палива в транспортних засобах, будинках та
промисловості. Дослідники заявили, що нові дані ще більше посилили заклики знайти
рішення тій проблемі, яку Всесвітня організація охорони здоров’я називає
"мовчазною надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров'я" щодо брудного
повітря.
"Ми показали, що забруднення повітря може завдати істотної шкоди нашому психічному здоров'ю, зробивши очищення повітря, яким ми дихаємо, ще більш пріоритетним завданням", - розповіла керівниця дослідження Ізабель Брейтвейт з Університетського коледжу Лондона.
За її словами, досягнення рівня, встановленого ЄС,
може призвести до значних змін.
«Ми можемо запобігти близько 15% випадкам виникнення депресії, якщо припустити, що існує причинно-наслідковий зв’язок. Це було б дуже великим наслідком, оскільки депресія є дуже поширеним захворюванням, яке зростає", – заначила науковиця. За даними ВООЗ, більше ніж 264 млн людей страждають від депресії.
Читайте також: Очисники повітря підвищують працездатність
"Ми знаємо, що найдрібніші частинки брудного повітря можуть потрапляти до мозку через кров і ніс, і забруднення повітря пов'язане із посиленням запалення [мозку], пошкодженням нервових клітин та зміною вироблення гормону стресу, що пов'язано з поганим психічним здоров'ям", - сказала Брейтвейт.
Джозеф Хейс, також з Університетського коледжу Лондона та учасник дослідницької групи, вважає: "Докази свідчать про те, що забруднення повітря саме по собі збільшує ризик негативних наслідків для психічного здоров'я".
У дослідженні, опублікованому в журналі Environmental Health Perspectives, використовувалися суворі критерії якості для відбору та об'єднання даних досліджень з 16 країн, опублікованих до 2017 року.
Це виявило сильний статистичний зв’язок між токсичним повітрям та депресією і
самогубством. Це підтверджується більш новими дослідженнями, включаючи
дослідження, які пов'язували забруднення повітря з «надзвичайно високою
смертністю» у людей з психічними розладами та збільшенням у чотири рази ризику
депресії у підлітків.
Інші дослідження показують, що забруднення повітря
спричиняє "величезне" зниження інтелекту і пов'язане з виникненням
деменції. Комплексне світове дослідження на початку 2019 року прийшло до
висновку, що забруднення повітря може завдати шкоди кожному органу та практично
кожній клітині людського організму.
Дані, проаналізовані в новому дослідженні,
пов'язують депресію з частинками забруднення повітря менше 2,5 мкм
(еквівалентні 0,0025 міліметрам і відомі як PM2,5). Люди, які зазнали збільшення
у 10 мкг на кубічний метр (мкг/м3) у рівні PM2,5 протягом року або більше, мали
на 10% більший ризик отримати депресію. Рівень вмісту PM2,5 в містах
коливається від 114 мкг/м3 в Делі, Індія, до всього 6 мкг/м3 в Оттаві, Канада.
У містах Великобританії у 2017 році середній рівень PM2,5 становив 13 мкг/м3. Дослідники підрахували, що зниження цього значення до рекомендованої ВООЗ межі 10 мкг/м3 може зменшити депресію у жителів міста приблизно на 2,5%.
Читайте також: Київ моніторитиме повітря за 40 млн грн
Наявні дані щодо ризику суїциду були для часток, що
сягають до 10 мікрометрів (PM10). Дослідники виявили короткочасний ефект –
збільшення на 10 мкг/м3 протягом трьох днів підвищило ризик самогубства на 2%.
Вчені стверджують, що невелике збільшення ризику все ще може принести шкоду багатьом людям, оскільки понад 90% населення світу живе із забрудненням повітря вище рівня, рекомендованого ВООЗ. "Це те, що стосується усіх нас, тому на рівні населення це потенційно викликає занепокоєння", - каже Брейтвейт.
Результати показують сильну кореляцію, але
дослідження, які могли б довести причинно-наслідковий зв’язок, є складними,
оскільки етичні експерименти не можуть навмисно завдавати людям шкоди.
Проаналізовані дослідження враховували безліч факторів, які можуть вплинути на
психічне здоров'я, включаючи розташування будинку, доходи, освіту, куріння,
зайнятість та ожиріння. Але вони не змогли відокремити потенційний вплив шуму,
який часто виникає поряд із забрудненням повітря та, як відомо, має
психологічні наслідки.
"Це всебічний огляд за 40-річний період. Хоча дослідження включали різні куточки світу – наприклад, Китай, США, Німеччину – і відрізнялися розміром вибірки, способом дослідження та заходами щодо депресії, асоціації, про які повідомляється, були дуже схожими", - розповів Іоанніс Баколіс з Коледжу Кінга в Лондоні, який не є членом дослідницької групи.
Але він зауважив, що докази залишаються обмеженими,
і потрібно більше досліджень. Зокрема, розуміння впливу зменшення забруднення
на психічне здоров'я дасть політикам додаткові докази щодо користі дій.
"Нам усім потрібно зробити все можливе, щоб зменшити власний внесок у забруднення повітря, будь то ходьба чи їзда на велосипеді. Але ми також повинні думати про зміну системи, маючи на увазі [урядову] політику, яка допомагає знизити загальний рівень забруднення повітря”, - вважає Брейтвайт.
Дослідники стверджують, що ходьба, їзда на велосипеді та більше зелених насаджень не тільки знижують забруднення повітря, але й покращують психічне здоров'я.
Читайте також: Інженери створили матеріал, який руйнує парникові гази та очищує повітря.