15.01.2020 | Оксана Грузицька
Тенденція поступового скорочення обсягів промислового виробництва хліба зберігається впродовж останніх п’яти років. Як повідомили GreenPost у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, минулого року в Україні зібрали гарний урожай пшениці — понад 28 млн тонн. Фонд споживання внутрішнього ринку оцінюється в 4,5-4,6 млн. тонн, тож про дефіцит сировини в країні не йдеться — продовольчого зерна більш, ніж достатньо.
Щодо виробництва хліба, то в міністерстві підтвердили, що дійсно маємо негативну динаміку обсягів виробництва, принаймні, на офіційному рівні.
Водночас, там зазначили, що представники хлібопекарської галузі схильні недооцінювати обсяги виробництва. Справа в тому, що в Україні поступово набирає обертів підприємницький сегмент з виробництва хлібобулочних виробів — приватні пекарні, кондитерські тощо, які доволі успішно конкурують з великими промисловими хлібозаводами.
«Зважаючи, що дрібні виробники це переважно ФОП, інформація щодо їхньої виробничої діяльності залишається поза статистичним обліком, дещо викривлюючи оцінки по ринку», - говориться у відповіді міністерства.
Експерти аграрного ринку в інтерв’ю нашому виданню пояснили це
тим, що великі хлібопекарні підприємства, такі як «Укрхліб» та інші, звітують
статистичним органам. А дрібні підприємства, переважно ФОП, не подають
статистичну звітність про обсяги виробництва (вони мають спрощену звітність), а
тому залишаються поза статистичним обліком.
«Скорочення чисельності населення теж потрібно враховувати, відтак, ми не можемо об’єктивно оцінювати фонд споживання. Якби насправді відбувалося стрімке скорочення виробництва хліба, то ми б бачили стрімке зростання його ціни», - кажуть експерти.
Нинішнє підвищення цін вони пояснюють тим, що ціна зерна на
собівартість хліба впливає лише на третину, на решту 70% - підвищення цін на
пальне, зростання мінімальної зарплати, комунальні витрати, тощо.
Аналітикиня з Українського клубу аграрного бізнесу Валентина
Кропивко у коментарі GreenPost зауважила,
що статистика про хліб нетривалого зберігання ведеться в основному щодо виробів
з жита і пшениці. Але при цьому збільшується їхній асортимент.
«У нас була рекордна кількість зернових, пшениці зібрали у 2019 майже на 4 млн тонн більше, ніж у 2018 (щодо жита інша статистика, його виробництво дещо зменшилося), тобто сировини для хліба вистачає. На зберігаючих потужностях пшениці більше на 11%, причому переважно вона сконцентрована у сільгоспвиробників», - каже експертка.
Разом з тим вона зауважила, що зараз просто зміщуються акценти у
споживанні хліба.
«Згадайте, скільки у нас відкрито піцерій, кондитерських, майже при кожному супермаркеті діють свої пекарні, які не підлягають обліку. Люди купують хлібопічки та мультиварки і самі випікають хліб. І не забувайте, що на ринку діють ще дієтологи і маркетологи. Люди слідкують за новомодними трендами, і зранку замість канапок споживають більше овочів та каш»,
- впевнена Кропивко.
Судячи з даних Державної Служби Статистики, індекс цін на хліб і хлібопродукти становив 9,4%, тобто, за 11 місяців минулого року виріс майже на 10%. Але, водночас, індекс інфляції склав 4,1%, зросли ціни на більшість продуктів і послуг.
