Університет біоресурсів хоче вирубати ліс під столицею, громада проти
Що буде із 70 га лісу в зоні активного відпочинку 5 млн українців
У лісах під Бояркою живе червонокнижний горностай. Фото зі сторінки "НПП "Приірпіння та Чернечий ліс"
Мешканці Київщини обурені намірами НУБіП (Національного університету біоресурсів і природокористування) провести масштабні суцільні рубки під Києвом. Про це GreenPost повідомив ініціатор проєкту “Казкове село Бобриця” Роман Іваненко.
«Під час громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) планованих рубок мешканці навколишніх сіл та селищ різко розкритикували цей звіт і у своїх виступах довели, що рубки матимуть вкрай негативні наслідки», – сказав GreenPost Роман Іваненко.
Чого хочуть лісоводи з НУБіП
Університет біоресурсів колись називався Українська лісогосподарська академія (УСГА). Його корпуси розташовані у затишному куточку Голосіївського лісу у Києві. Але крім них НУБіП має низку відокремлених підрозділів. Зокрема - Боярську лісову дослідну станцію. Ліси, якими опікується ЛДС розташовані в центральній частині Київської області на території 15 сільських рад, Боярської міської ради, в межах Києво-Святошинського, Макарівського, Васильківського адміністративних районів та Голосіївського району м. Києва на загальній площі майже 18 тисяч гектарів (17835,0 га).
Здавна це улюблені місця відпочинку киян, а останнім часом, коли Київ розрісся, населення збільшилося фактично удвічі (з 2,6 млн до 5 млн), важливість цих лісів як рекреаційних зросла на порядок. До того ж значно збільшилася щільність населення у передмістях, у тому числі у регіоні розташування ЛДС. Тут би по хорошому треба зробити національний природний парк, але керівництво університету вважає, що ЛДС і без нацпарку справиться і з організацією рекреації, і зі збереженням лісів. І що суцільні рубки виконанню цих завдань будуть лише сприяти.
«Обсяг запроектованої ВО «Укрдержліспроект» (організація, яка за угодою з університетом визначала оптимальні параметри рубок – ред.) розрахункової лісосіки в порядку рубок головного користування для ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» щорічно становить 22,26 тис. м3 ліквідної деревини (57% загальної середньої зміни запасу по підприємству), в т.ч. по сосновій госпсекції – 21,65 тис. м3 , по твердолистяній (дубова високостовбурна) – 0,61 тис. м3», - зазначено у документах, які НУБіП подавав до Мінекоенерго для проведення ОВД – оцінки цих рубок на довкілля.
Пересічному українцю важко втямити, скільки це – 22 тисячі кубометрів. Але якщо уважно прошерстити усі 629 сторінок Звіту з оцінки впливу на довкілля спеціального використання лісових ресурсів в порядку проведення суцільних рубок головного користування (реєстраційний номер: 2019814216), то на сторінці 61 можна знайти табличку, де вказані вже не тільки кубометри, а й площа: 76 гектарів. Це площа суцільних рубок. Тобто після роботи лісорубів на цих 76 гектарах лісу не залишиться зовсім. Потім його мають посадити. Але новий справжній ліс виросте десь так років через 80.
Лісівнича наука дає добро
В НУБіП працює багато науковців-лісоводів. Ціла наукова школа. Адже одним із учбово-наукових підрозділів університету є Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства. Вчені як цього інституту, так і залучені з інших лісових установ фахівці запевняють, що рубки підуть на користь і віковій та породній структурі лісу, і пожежній безпеці і…
«Запроектована розрахункова лісосіка відповідає принципам безперервного і невиснажливого лісокористування та обчислена з допомогою комп’ютерних технологій за спеціальною програмою, що унеможливлює вплив людського фактору», - запевняють автори Звіту.
Усе добре буде і з природою, вважають лісоводи.
«Червонокнижні види зберігаються, в межах об’єктів природо- заповідного фонду, де рубки головного користування не проводяться. Планована діяльність матиме незначний негативний вплив на рослинний та тваринний світ, їх популяцій та міграції», - ідеться у документі.
Громада не повірила
Наразі переконати людей у добрих намірах у лісоводів не вийшло. Мешканці Київщини вважають, що у Звіті з ОВД міститься багато грубих помилок.
«Закон вимагає оцінку впливу стан фауни, флори, біорізноманіття. У наданому Звіті з ОВД немає конкретних даних про розташування рідкісних видів (занесених в Червону книгу України в редакції 2009 року чи ті, що в містяться в додатках 1,2,3 Бернської конвенції), не описані методи оцінки впливу на такі види», – зазначає Роман Іваненко.
На думку учасників слухань, Звіт має бути щодо цього питання доопрацьований.
«Отримані негативні відповіді на питання «Чи проводилися польові дослідження наявності червонокнижних видів на конкретних ділянках, які плануються до рубки?» У Звіті не наведений квартально-видільний перелік видів, які підлягають охороні. Не наведено жодних методів, які використовувалися для оцінки впливу на флору, фауну та біорізноманіття. Очевидно, що суцільна вирубка майже 70 га лісу матиме суттєвий негативний вплив на охоронювані види і відповідно», – додав Роман Іваненко.
Після оцінки усіх зауважень Мінекоенерго видало негативний висновок – тобто не погодило заплановані рубки. На цьому історія не закінчилася. Керівництво НУБіП після отримання негативного висновку зробило три речі: поскаржилося президенту, замовило додаткову ОВД і розпочало кампанію з дискредитації екоактивістів.
До чого тут президент України?
Хоча врегулювання конфліктів між громадою і лісокористувачами не входить до повноважень і обов’язків президента України, керівництво НУБіП чомусь звернулося за підтримкою саме до нього.
«Через загрозу несвоєчасного затвердження даного проекту діяльність підприємства фактично зупинена, звільнено половину працюючих, під великим ризиком є охорона лісів, а місцеві громади втратили надходження відповідних податків. Станція не отримує державного фінансування і працює за рахунок власної виробничої діяльності», - ідеться у зверненні вчених НУБіПу.
Висновком Мінекоенерго керівники університету незадоволені.
«Нині проект вже декілька місяців знаходиться на розгляді в Міністерстві енергетики та захисту довкілля. Проект пройшов оцінку впливу на довкілля і громадське обговорення. В ньому передбачено виконання всіх екологічних норм і заходів для збереження біорізноманіття в лісах на основі сучасних європейських вимог». – зазначається у документі.
По суті, у цьому зверненні керівники НУБіП закликають президента втрутитися у роботу Мінекоенерго, відкинути зауваження громадськості і змусити надати потрібний університету висновок.
«Вчена рада університету звернулася до Президента України Володимира Зеленського з проханням терміново розглянути ситуацію навколо Боярської лісової дослідної станції щодо отримання об’єктивних висновків з оцінки впливу на довкілля, затвердження об’ємів лісокористування, як цього вимагає закон», - ідеться у повідомленні прес-служби НУБіП.
Хто насправді дерибанить ліс під Бояркою
Людей, які хочуть захистити природу, автори звернення до президента звинувачують у спробі роздерибанити ліси.
«В останні роки різними, так званими екологічними організаціями, вносяться пропозиції знищити станцію шляхом створення на її теренах національного природного парку. Аналіз та практика свідчать про недоцільність такого кроку, намагання передати частину лісів під забудову», - цитує звернення сайт університету.
Жодних доказів таких "злочинних намірів" автори звернення не наводять.
Після цього мешканці місцевих громад теж вирішили звернутися до президента з метою надати Офісу президента, уряду та Міносвіти, якому підпорядкований НУБіП, й своє бачення ситуації.
Представники територіальних громад, де здійснює свою діяльність ВП НУБіП України відреагували на ці заяви своїми листами.
«Боярська лісодослідна станція» (БЛДС) в процесі громадських обговорень Звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД), були зафіксовані численні порушення вимог законодавства, зокрема в частині пунктів 4 і 5 ст.6 Закону. Наслідком виявлених порушень справедливо став негативний висновок щодо Звіту з ОВД, виданий 4 травня 2020 року. Яким Мінекології зобов'язав БЛДС провести додаткову процедуру оцінки впливу на довкілля планованої діяльності щодо суцільних рубок головного користування обсягом 22,26 тис куб. м. на території планованого об'єкту природо-заповідного фонду Національного природного парку «Приірпіння і Чернечий ліс», - ідеться у листі за підписами мешканців села Дзвінкове Васильківського району Київської області.
Громадяни висловлюють повну підтримку висновку Міністерства екології та природних ресурсів. Натомість пишуть президенту, що в самому університеті є проблеми.
"Звертаємо Baшy увагу на ситуацію, коли протягом кількох останніх років, прикриваючись статусом науково-освітньої установи, ректор університету і керівник відокремленого підрозділу здійснюють масштабну комерційну діяльність в передмісті Києва», - додають автори листа.
З аналогічними листами звернулися мешканці ще десятка місцевих громад. У додатку до листів вони наводять рішення керівництва НУБіП 2006 та 2007 років, у яких надається згода на передачу земель Боярської ЛОС у користування інших установ та організації (документи - в кінці цього тексту).
«Фактично, це дозволи на дерибан цих територій», - сказав GreenPost співзасновник Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Що далі?
Очевидно, що справа зайшла у глухий кут. Керівники НУБіП не знайшли спільної мови із місцевими громадами та екологістами. Не змогли переконливо пояснити, у чому необхідність і доцільність рубок. Натомість вдалися до тиску та необґрунтованих звинувачень.
Єдиний вихід – визнати помилковість цього шляху і шукати компроміс. У НУБіП працює багато авторитетних і фахових вчених, але комунікаторів, судячи з усього, - катма. Можливо, їх треба шукати зі сторони.
Як ми вже писали, рубки лісу, зокрема, на Київщині, є надзвичайно небезпечною причиною зменшення кількості як конвалії, так й інших, навіть більш рідкісних видів трав’янистих рослин, є вирубування лісів. Наприклад, це негативно впливає на ведмежу цибулю, занесену до Червоної книги України.
