Ще один репресований дієтологами продукт української національної кухні, який тепер активно реабілітують. Горе-медики подумали, що "ожиріння" - від "жиру", бо.. "очедно ж!", корінь же спільний. І відправили сало в льох, "дозрівати". А коли нутриціологи з'ясували, що організм гостро потребує якісного, біодоступного жиру, в льох полізли цілі делегації науковців - просити у сала вибачення.
Окрім того, що сало дуже смачне, так воно ще має неоціненну користь для здоров’я. Вчені вже довели, шо це надзвичайно необхідний у раціоні продукт. Ба більше - його необхідно їсти щодня. Але за умови, що немає протипоказань і в розумній кількості.
Сало містить жиророзчинні вітаміни: А, D, Е, вітаміни групи В (В1, В2, В3, В6, В12). Є у його складі марганець, цинк та селен - відомий антиоксидант. Підіть пошукайте в аптеці такий препарат! Воно є джерелом омега-3 поліненасиченних жирних кислот, необхідних для формування нейронів у головному мозку. Допомагають протидіяти запальним процесам.
У складі сала є арахідонова кислота. Вона бере участь у будуванні клітин головного мозку, серця, нирок, регулює гормональний фон та покращує стан шкіри. Тобто, замість дорогих кремів варто додати в раціон небагато якісного сальця.
Містить лецитин, необхідний для здоров'я судин та клітинних мембран, запобігаючи виникненню атеросклерозу. А також холін, який допомагає обміну жирів, а з ним – і загальному метаболізму. Однак містить сало і насичені жирні кислоти. А з ними вже - обережно! Саме тому варто врахувати "здорову" порцію сала в щоденному вжитку.
Сучасні дієтологи радять з'їдати 20-30 г сала на день, і переважно у першій половині дня. А вживати його найкраще з крохмалистими овочами: картоплею, пастернаком, буряком тощо. Це зробить мікроелементи більш біодоступними для організму.
Саме сьогодні в Україні відзначають День сала. Офіційно-урочистого розрізання, нарізання і поїдання, швидше за все, не буде. Хіба що про це подбають укладачі гастрономічних екскурсійних маршрутів у регіонах України.
Кажуть, що прототип сала як харчового продукту у нашому розумінні з’явився майже 3 тисячі років тому у Стародавньому Римі. Шматки свинячого жиру із сіллю і спеціями спершу вважалися стравою рабів. А потім перекочували на стіл вельмож і аристократів.