Скорочення державних медзакладів, заохочення лікарів «перетікати» в приватний сектор: що робити пацієнтам

У Міжнародний день «Лікарі світу за мир» доречно нагадати про права лікарів та становище, в якому вони опинилися. На жаль, в Україні це становище далеко не найкраще. І щоб його поліпшити, мережа медичних коворкінгів окреслює медикам захоплюючі перспективи від «здобуття незалежності».

«У приватній практиці незалежні лікарі отримують 100 % вартості своїх консультацій, а не фіксовану ставку чи відсоток від консультацій, як у випадку найманої праці.

Незалежні гінекологи, ендокринологи, кардіологи, дерматологи та інші спеціалісти у приватній практиці можуть самостійно визначати вартість та тривалість своїх консультацій. І всю суму лікарі отримують на свій рахунок. Приватна практика дає змогу вузьким спеціалістам мати високий офіційний дохід та прозорі стосунки з пацієнтами», — ідеться в повідомленні.

Лікарям пропонують встановити вартість однієї консультації в межах 500-800 грн, що за розрахунками має дати чистий прибуток від 45 до 90 тис. грн лише за консультації. Окрім того, лікарям радять робити щеплення (як за календарем щеплень, так і додаткові), проводити діагностику за допомогою УЗД-апарату, пропонувати пацієнтам пакетні послуги (річний супровід немовляти, передплату на безлімітні телефонні консультації чи виїзди додому).

«Додаткові послуги допоможуть збільшити середній чек, а також утримати пацієнтів, адже їм не доведеться йти до іншого лікаря на вакцинацію або УЗД», — ідеться в повідомленні.

На перший погляд усе очевидно: такі заклики чудово вписуються в тенденцію останніх років — скорочення державних медзакладів, заохочення лікарів «перетікати» в приватний сектор. І щонайменше деякі лікарі справді можуть від цього виграти.

Лікар-педіатр Дарина Шиманець розповідає, що мріяла відкрити свій приватний кабінет ще з моменту, коли тільки захотіла стати лікарем, причому саме педіатром — інші спеціальності навіть не розглядала.

ти завжди обмежений у часі, до тебе замість записаних 15-20 людей приходить 40-45, після прийому ти біжиш у будь-яку негоду на виклик, і все зводиться до простої мети: обслужити швидко всіх і зменшити чергу... Як можна полікувати дитину, коли тебе постійно відволікають на «нам просто запитати!», на заповнення електронної документації — о-о-о, і обов'язково паперової, як без неї, заповнити десятки журнальчиків...

Загалом коли я дійшла до вигорання, то подумала: чому б не почати реалізовувати свою мрію? І за підтримки чоловіка, брата і пацієнтів, які вірять у мене, я почала діяти — і ось уже не за горами отримання ліцензії та відкриття мого мініцентру, де я все спланую, як захочу, підберу час і на прийом, і на навчання. Хоч і знаю, що наб'ю багато гуль, але всі вони вже мої особисті, і я до всього готова!» — говорить Дарина Шиманець.

Не оминає вона й матеріальної частини цього питання: зізнається, що хоче побудувати свій маленький бізнес, отримувати гідну оплату своєї праці, вчитись і не думати, як викроїти гроші з лікарської зарплати на навчання. Загалом планує надавати максимально інформативні консультації, наповнені новими доведеними методами лікування, спостереження, профілактики.

«Як бізнесмен я, звісно, не дуже, боюся, це для мене нове, але як лікар сповнена ентузіазму і вірю, що медицина може мати людське обличчя, а в педіатрії воно саме материнське», — переконана Дарина Шиманець.

Лікар вважає, що їй найбільше підходять слова Конфуція: «Вибери собі роботу до душі — і тобі не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». Вірить, що улюблена робота може приносити і радість, і матеріальне благополуччя.

Але якщо перед лікарями начебто відкриваються нові обрії, то що це означає для пацієнтів?

«Буде, як у давні часи, природний відбір. Це ще до кінця не зрозуміли пацієнти, але скоро відчують на собі», — переконана Ніна Козловська, колишня медсестра, а нині очільниця руху «Будь, як Ніна». Вона вже багато разів намагалася донести до МОЗ, що фактичний стан справ у царині охорони здоров’я дуже сильно відрізняється від того, що мало бути за розрахунками Національної служби охорони здоров’я України. Проблеми з фінансуванням медицини відомі: це і фактично невиконання закону, котрий зобов’язує фінансувати медицину на рівні 5 % ВВП, і пакети від НСЗУ, котрі змушують лікарів відмовлятися від нерентабельних медичних послуг (незалежно від того, наскільки вони потрібні пацієнтам), та й узагалі «змикати лави», бо лише безжальна оптимізація, коли на одну людину лягає робота двох-трьох, дозволяє хоч якось утриматися на плаву… Перед лікарями, яким держава прозоро натякнула, що не готова оплачувати їхні послуги, постає вибір: виїхати за кордон або почати вчитися працювати на себе. Та хоч би що обрав лікар, пацієнти відчують наслідки цього вибору.

Чи означає це, що пацієнтам, як і раніше, доведеться просто викладати кругленьку суму за те, що колись вони могли отримати безкоштовно у державній поліклініці?

PR-менеджерка мережі медичних коворкінгів Галя Матковська пояснює GreenPost, що одним із принципів медичної реформи є державно-приватне партнерство: лікар може почати приватну практику (по суті власну справу), але працювати з державою та отримувати від неї кошти за надані пацієнтам послуги. Пацієнт може підписати декларацію з лікарем, який веде приватну практику, та отримувати безоплатні медичні послуги — консультації сімейного лікаря, гарантований пакет аналізів, направлення на безоплатні обстеження та рецепти за програмою «Доступні ліки». І Національна служба здоров'я заплатить лікарю напряму за ці послуги за кожною декларацією. Відтак дохід лікаря зросте порівняно з найманою працею, а пацієнти так само отримають безоплатні медичні послуги.

«На жаль, поки це злагоджено працює лише на рівні первинної медичної допомоги, проте віримо, що вдасться реалізувати ринкові принципи фінансування і на рівні спеціалізованої допомоги», — сподівається Галя Матковська.

Що ж, пацієнтам залишається тільки приєднатися до цих сподівань. Або відкладати гроші на лікування.