Україна презентує унікальну методологію оцінки екологічних наслідків збройних конфліктів
Війни – четвертий у світі найбільший забруднювач СО2.
Світові потрібна надійна методика обрахунку викидів парникових газів, пов’язаних із бойовими діями. Про це говорили учасники зустрічі «Вимірювання кліматичного впливу збройних конфліктів», яка відбулася на полях СОР29, про що йдеться в пресрелізі Міндовкілля.
«Наша мета — розробити методологію оцінки викидів парникових газів від воєнних дій, щоб не лише притягнути агресора до відповідальності, а й дати світу обʼєктивний механізм обрахунку викидів вуглецю внаслідок бойових дій. Ми всі повинні усвідомити, що ця катастрофа торкається кожного з нас. Адже кліматична безпека — це не лише питання України. Це глобальна проблема, вирішення якої залежить від нашої солідарності», - коментує Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
У презентації концепції методології оцінки викидів парникових газів від воєнних дій на полях СОР29 взяла участь заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва. Вона розповіла про катастрофічні наслідки та жертви, які несе Україні російська війна. Через бойові дії в атмосферу потрапило щонайменше 180 мільйонів тонн вуглекислого газу.
Ця цифра вирахувана за допомогою методології нідерландського кліматолога Леннарда де Клерка. На зустрічі він представив перші в своєму роді Методологічні інструкції для оцінки викидів парникових газів, пов’язаних із бойовими діями. В документі зібрані інструменти та підходи для оцінки прямого та непрямого впливу збройних протистоянь на клімат. Прямий вплив зокрема мають пожежі, викликані обстрілами або пересування військової техніки. Серед прикладів непрямого впливу – збільшення тривалості польотів цивільних літаків через закриття повітряного простору тощо.
Пан де Клерк також назвав 5 головних вимог до подібних розрахунків: прозорість, точність, послідовність, ефективність, вдосконалення з часом. Збір інформації, має багато складнощів - наприклад, як отримати дані з окупованих територій або верифікувати ту інформацію, яка надходить з неофіційних джерел. Однак загалом опублікована інструкція – перший та дуже важливий крок на шляху до розбудови надійної універсальної системи для всіх подібних випадків.
В оцінці російської шкоди клімату через її агресію проти України можна частково спиратися на досвід подібної роботи щодо інших конфліктів. Свої напрацювання з цієї теми на конференції представив Бенджамін Неймарк з Queen Mary University of London.
Загалом тема парникових викидів від бойових дій надзвичайно актуальна для світу, зауважила Елі Кінні з Conflict and Environment Observatory. Адже війни – четвертий у світі найбільший забруднювач СО2.
Більше новин читайте на GreenPost.
