У лабораторії Чернівецького університету вирощують червонокнижних риб

У лабораторії Чернівецького національного університету вирощують червонокнижних риб під сонячними батареями. Таке непросте завдання поставили перед собою науковці Інституту біології, хімії та біоресурсів.

У рамках проєкту у лабораторії інституту встановили невеличкі басейни, де вирощують здебільшого три види рідкісних місцевих риб – стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. А стерлядь та марена – ще й до Європейського червоного списку. Їх заборонено виловлювати.

Штрафи величезні: за одну виловлену стерлядь вас оштрафують на 40 тисяч, вирезуба – 10 тисяч гривень. Ці риби водяться у басейнах Дністра, проте їхня популяція під загрозою зникнення. От науковці і взялися “допомогти” цим видам риб виживати.

Керівником проєкту є директор інституту, доктор біологічних наук, професор Михайло Марченко. Він пояснює, яке значення мають сонячні батареї у проєкті:

“Нові технології потребували іншого підходу до енергетики. Бо ми не можемо перервати біотехнологічний процес, коли вимкнули електроенергію. Тож із виробничих необхідностей були змушені перейти на зелену енергетику”, - вважає науковець.

Справа в тім, що рибам потрібне постійне насичення киснем. Якщо ж вимикається електроенергія, насоси припиняють працювати і риба починає отруюватися власними продуктами життєдіяльності. За пів години вона гине. Враховуючи, як часто у Чернівцях вимикають електропостачання, сонячні батареї стали справжньою необхідністю.

“У західному регіоні, на відміну від інших водойм України, збереглася велика кількість рідкісних – так званих раритетних – видів риб. У наших річках найбільше в Україні червонокнижних видів риб. Серед них – стерлядь, вирезуб, марена. Проблема зменшення їхньої чисельності пов’язана не лише з браконьєрством, а й зі змінами у природних середовищах. У результаті є складнощі з їхнім природним відтворенням. Одним із ефективних методів компенсації цих негативних впливів є штучне відтворення у лабораторних умовах і пізніше їхнє повернення у природне середовище”, – пояснює доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ЧНУ Олексій Худий.

Науковець наголошує, що їхній проєкт не має комерційних цілей. Проте якщо “червонокнижних” риб хтось надумає вирощувати для продажу, для цього треба буде знати, чим їх годувати, щоби вони мали “міцне здоров’я”. 

Тим часом стало відомо, що до оновленої версії Червоної книги України буде внесено додатково близько 40 видів рослин.