Догори
Дати відгук

У Карпатах квітне червонокнижний шафран (ФОТО)

Шафран належить до зникаючих видів і потребує цілковитої охорони.

2 хв на прочитання26 Жовтня 2021, 13:00
Фото: Карпатський біосферний заповідник Фото: Карпатський біосферний заповідник
Поділитись:

Шафран — рослина добре відома всім, навіть тим, хто зовсім не цікавиться ботанікою чи квітникарством. Відомим цей рід рослин родини півникових переважно роблять ранньовесняні шафрани. Однак зустрічаються і такі, що квітнуть восени. Це шафран банатський, повідомляють у Карпатському біосферному заповіднику.

Ця рослина:

  • занесена до Червоної книги України зі статусом «вразливий»;
  • на території Карпатського біосферного заповідника зустрічається в Долині нарцисів та Юлівських горах;
  • декоративний вид, використовується у квітникарстві та садівництві.

У жовтні масове цвітіння шафрану банатського можна побачити на колекційній ділянці дендропарку центральної садиби заповідника. Рослина інтродукована із природних місцезростань урочища Долини нарцисів ще у 80 р. минулого століття. Добре прижився та на сьогодні нараховує приблизно 50 екземплярів.

Поширення та місця зростання:

  • ареал охоплює Східні (Україна) та Південні (Румунія) Карпати;
  • походить із Середземномор'я і в нашій країні росте тільки на Закарпатті: трапляється в межах Вулканічного хребта (південні схили у Виноградівському районі та Хуст-Солотвинської западини (передгір’я між містом Хустом і смт Буштино, Тячівського району Закарпатської області);
  • оселяється у дубових і дубово-грабових лісах, серед чагарників;
  • цвіте у вересні-жовтні; навесні утворює коробочки, в яких дозріває до 30 насінин; плодоносить у червні; розмножується насінням і вегетативними способами;
  • насіння розповсюджується шляхом саморозкидання та за допомогою мурах.

Шафран банатський хоча і менше терпить від антропогенних чинників, оскільки поблизу його місцезростань великих населених пунктів немає, але належить до вимираючих і потребує цілковитої охорони.

Ботаніки Карпатського біосферного заповідника вивчають можливості розмноження цього виду, зокрема для відновлення його ареалів у природі.

До слова, на Чернігівщині створили два нові ландшафтні заказники площею понад 100 га.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.