Виклики білого забарвлення: як світле хутро впливає на полювання та виживання в Антарктиці

Національний антарктичний науковий центр оприлюднив унікальні результати спостережень вітчизняних біологів, які зафіксували в акваторії Антарктики морських котиків із нетиповим світло-кремовим забарвленням хутра. У дикій природі ці ластоногі традиційно мають темно-сірий або коричневий колір, який допомагає їм зливатися з кам’янистим узбережжям та темними океанічними водами. Поява особин із аномально світлим покривом є наслідком рідкісного генетичного стану — лейкізму, який являє собою специфічну форму гіпопігментації, тобто часткової або майже повної втрати природного кольору шкіри та шерсті. За оцінками науковців, такі мутації в кількох генах є екстремально рідкісними для популяції антарктичних морських котиків і зустрічаються менш ніж в одного відсотка від загальної чисельності виду.

Вчені наголошують на важливості чіткого розмежування лейкізму та класичного альбінізму, які мають абсолютно різну генетичну природу та клінічні прояви. При лейкізмі тварина втрачає пігмент лише в клітинах волосяного та шкірного покриву, тоді як забарвлення очей та кінцівок тіла залишається абсолютно нормальним. Натомість при альбінізмі через тотальну відсутність пігменту меланіну очі тварини набувають характерного рожевого або червоного відтінку, оскільки крізь прозору рогівку чітко просвічуються кровоносні судини. Фіксація особин із лейкізмом під час експедиційних робіт у протоці Жерлаш, поблизу острова Анверс, стала цінним матеріалом для аналізу генетичного різноманіття та вивчення мутаційних процесів у ізольованих полярних екосистемах.

Незвичний екстер'єр суттєво коригує повсякденне життя та шанси на виживання світлих ссавців у суворих умовах Антарктики. Яскраве кремове забарвлення робить котиків занадто помітними на тлі темної води, що демаскує їх перед потенційною здобиччю — рибою, крилем та кальмарами, знижуючи ефективність полювання, а також перетворює їх на легку мішень для природних хижаків, таких як косатки та морські леопарди. Крім того, знижена пігментація погіршує здатність шкіри акумулювати сонячне тепло. Проте, завдяки товстому підшкірному шару жиру, який виконує функцію термоізоляції, ці тварини успішно компенсують терморегуляторні недоліки, доживають до зрілого віку та беруть повноцінну участь у процесах розмноження.

Фото: Оксана Савенко. Світлини зроблені під час експедиційних робіт у протоці Жерлаш, поблизу острова Анверс.

Більше новин читайте на GreenPost.