У Глазго стартувала глобальна кліматична конференція COP26 — з якими завданнями поїхала Україна

31 жовтня у шотландському місті Глазго стартувала глобальна кліматична конференція COP26. Про це повідомляє RTE.

Приблизно 120 світових лідерів візьмуть участь у сесіях конференції в межах дискусії щодо боротьби з глобальним потеплінням. Десятки тисяч делегатів були акредитовані на захід, що проходитиме у Глазго.

Прогнозується, що світові лідери візьмуть нові зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів у своїх країнах до 2030 року.

Вчені заявляють, що цей саміт — це останній шанс запобігти катастрофічній зміні клімату. Але вже з'явилися попередження, щодо того, що запланованих заходів, ймовірно, буде недостатньо.

Мета конференції — підтримувати рівень глобального потепління якомога ближче до мети 1,5 °C, встановленої Паризькою угодою 2015 року.

Основну увагу буде зосереджено на великих економіках таких країн, як група G20, зокрема Сполучені Штати, ЄС і Китай, які відповідають за основну частину шкідливих викидів у світі.

В уряді розповіли про очікування України від кліматичного саміту, який відбудеться у Глазго на початку листопада.

Про це йдеться у статті, що вийшла на сайті «ЄП» в межах спецпроєкту «Глазго. Нова точка кліматичного відліку» за підтримки UBTА, МХП і ДТЕК.

Зокрема, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина розповіла, що від міжнародних кліматичних переговорів у Глазго уряд очікує узгодження амбітних і системних заходів, що дадуть змогу кожній із країн-учасниць досягти своїх кліматичних цілей.

«Зокрема, важливо успішно завершити переговори за статтею 6 Паризької угоди щодо створення ринкових і неринкових механізмів зменшення викидів вуглецю. Це рішення необхідне для ефективної реалізації Паризької угоди, а отже, і виконання Україною своїх зобов'язань», — сказала Стефанішина.

Віцепрем’єрка відзначила, що в липні уряд затвердив амбітний НВВ-2 про зниження викидів на 65 % до 2030 від рівня 1990 року.

«Це і є наш внесок у глобальний рух до повної декарбонізації для протидії зміні клімату», — додала Стефанішина.

Крім того, на саміті Київ має намір долучитися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив: Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану; Декларації про лісо- та землекористування; Ініціативи про зелені мережі — одне сонце, один світ, одна мережа; Ініціативи «Лідерська група промислового переходу».

Також Україна планує долучитися до Заяви щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики.

Ірина Ставчук, заступниця голови Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, відзначила, що принципово важливим є також питання доступу до фінансових ресурсів Зеленого кліматичного фонду.

За словами Ірини Ставчук, потреба України в екологічній модернізації становить приблизно 102 млрд євро.

«Звичайно, значну частину цих коштів ми можемо залучити як прямі інвестиції у реальний сектор, що потребуватиме судової реформи та посилення захисту інвесторів. Проте частину з них ми сподіваємося отримати з міжнародних екологічних фондів», — додала вона.

Наразі Україна отримує підтримку для зміцнення інституційного потенціалу в межах Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу. Для Києва важливо, щоб ця підтримка була продовжена.

Нагадаємо, що посли G7 закликали Україну затвердити другий внесок у протидію кліматичним змінам.