Ціни на ліки знизилися — та чи стало легше пацієнтам? Ось про що говорять цифри

5 хв на прочитання8 годин тому
Фото з відкритих джерел

Сумніви медичної спільноти щодо пріоритетів цього рішення мають підґрунтя.

Нещодавно Міністерство охорони здоров’я України запровадило ініціативу зі зниження цін на 100 найбільш популярних лікарських засобів вітчизняного виробництва, що набула чинності з 1 березня 2025 року. Це рішення базується на рішенні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 12 лютого 2025 року та Указі Президента №82/2025, спрямованих на підвищення доступності ліків для українців. Згідно з офіційними заявами МОЗ, українські фармвиробники погодилися знизити відпускні ціни на ці препарати на 30 %, а аналітичні дані показують, що середнє зниження склало близько 25 % порівняно з цінами на лютий 2025 року. Однак це викликало суперечки серед медичної спільноти, та й чи це зниження дійсно покращило ситуацію для пацієнтів — велике питання.

Чи знизилися ціни?

Так, ціни на препарати з переліку ТОП-100 дійсно знизилися. За даними аналітичних платформ, станом на березень 2025 року середньозважена роздрібна вартість упаковки ліків із цього списку впала на 25 %. МОЗ також повідомило, що деякі виробники знизили ціни навіть більше — до 52 % на окремі позиції. Однак важливо врахувати, що це стосується лише частини ринку — приблизно 5-7 % від загального асортименту ліків в аптеках. Ліки, які не потрапили до цього списку, навпаки, подорожчали на 5-10 % у березні порівняно з лютим 2025 року. Тобто зниження цін є локальним і не охоплює весь спектр медикаментів, доступних українцям.

Проблема «фуфломіцинів»

Одне з ключових зауважень медичної спільноти — присутність у переліку ТОП-100 препаратів із сумнівною клінічною ефективністю, так званих «фуфломіцинів». Цей термін вживається для позначення засобів, які не мають достатньої доказової бази за стандартами сучасної медицини, але залишаються популярними серед населення через маркетинг або традиції використання. Хоча МОЗ не оприлюднило повний список із детальним аналізом ефективності кожного препарату, відомо, що перелік формувався на основі даних про обсяги продажів (за виручкою та кількістю упаковок) від аналітичних агенцій, а не за критеріями клінічної доцільності. Це означає, що до списку могли потрапити ліки, які активно купуються, але не обов’язково є життєво необхідними чи рекомендованими у протоколах доказової медицини. Наприклад, у Нацпереліку основних лікарських засобів, який базується на рекомендаціях ВООЗ, таких препаратів значно менше, але лише частина ТОП-100 перетинається з ним (близько 70-97 позицій, за різними джерелами).

Лікарі та військові медики, які працюють із критичними випадками, наголошують, що багато дійсно важливих препаратів — наприклад, сучасні антибіотики, онкопрепарати чи ліки для інтенсивної терапії — до переліку не потрапили, адже значна їх частка є імпортною, а ініціатива стосувалася лише вітчизняних виробників. Відповідно ціни на ці медикаменти або не змінилися, або зросли через інфляцію та валютні коливання.

Чи покращилася доступність якісних ліків?

Тут виникає головне питання: чи стало зниження цін благом для пацієнтів? З одного боку, для українців, які купують популярні вітчизняні ліки (наприклад, прості знеболювальні, протизастудні засоби чи деякі серцеві препарати), це може означати економію. Але є кілька нюансів:

Чи орієнтоване рішення на інтереси пацієнтів?

Сумніви медичної спільноти щодо пріоритетів цього рішення мають підґрунтя. З одного боку, МОЗ декларує турботу про доступність ліків, і формально зниження цін відбулося. З іншого — акцент на популярних вітчизняних препаратах, а не на ширшому асортименті якісних медикаментів, викликає питання про те, чи не є це спробою підтримати місцевих виробників у складний економічний період. Відсутність прозорого механізму відбору ліків до переліку ТОП-100 (окрім даних продажів) та ігнорування імпортних препаратів посилюють ці підозри.

Що звідси випливає?

Зниження цін на ТОП-100 лікарських засобів дійсно сталося, але його вплив на доступність якісних і ефективних ліків для українців залишається сумнівним. Частина списку може включати препарати з недоведеною ефективністю, тоді як ціни на критично важливі засоби або не змінилися, або зросли. Ініціатива принесла певну економію на популярні ліки, але не вирішила системних проблем фармацевтичного ринку. Для реального покращення ситуації потрібен ширший підхід — із фокусом на доказову медицину, прозоре ціноутворення та залучення як вітчизняних, так і імпортних препаратів.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: