Понад 600 млн грн компенсацій виплачено аптекам після зниження цін на ліки

Загальні витрати провідних вітчизняних виробників, що входять до топ-100 за обсягом виробництва лікарських засобів, на компенсацію залишків дистриб’юторам після зниження відпускних цін з 1 березня 2025 року перевищили 601,7 млн грн. Про це свідчать дані, отримані агентством "Інтерфакс-Україна" від учасників фармацевтичного ринку.

Зокрема, лідером за обсягом виплачених компенсацій стала фармкомпанія "Фармак", яка виплатила 150,7 млн грн. "Дарниця" компенсувала 107 млн грн, Київський вітамінний завод (КВЗ) – 83 млн грн, "Артеруім" - 78,08 млн грн, "Кусум-фарм" - 58,87 млн грн, "Юрія-Фарм" - 43,6 млн грн, "Інтерхім" - 28,45 млн грн, Борщагівський хімфармзавод (БХФЗ) – 26,04 млн грн, а фармфірма "Віола" - 2,46 млн грн.

Загальний чистий збиток компаній від зниження цін перевищив 1,741 млрд грн.

Учасники фармринку зазначають, що значне зростання цін на ліки протягом трьох воєнних років відбулося переважно в аптечній ланці. За цей період ціни виробників зросли на 18–45%, тоді як роздрібні ціни підскочили на 79%, а аптечні націнки у грошовому вираженні зросли на 125–340%.

За інформацією учасників ринку, реальні витрати виробників після реформи ціноутворення значно перевищили економію від маркетингових платежів, яка становила близько 814,66 млн грн. Крім того, фармвиробники були змушені здійснити дострокові платежі за маркетинговими договорами на суму майже 1,53 млрд грн.

Таким чином, загальний збиток компаній склав близько 1,642 млрд грн, які не були закладені в плани господарської діяльності. Для компенсації залишків товару та виконання зобов’язань перед аптеками виробники були змушені залучати кредитні кошти.

Перелік зі 100 препаратів, на які було знижено ціни, сформовано на основі даних про аптечні продажі. Це ліки, на які українці витрачають найбільше коштів і приймають їх щодня, тому зниження цін на ці препарати має зменшити їхні фінансові витрати.

Для багатьох фармвиробників препарати зі списку топ-100 становлять до половини всього обсягу продажів, що робить втрати для них досить суттєвими. Окрім обов'язкового переліку, деякі виробники добровільно додали до нього й інші препарати, підтримуючи державну стратегію щодо здешевлення ліків.

Аналітична система Proxima Research повідомляє, що зниження цін відбулося не лише для препаратів з топ-100, а й загалом по всьому ринку. Масового підвищення цін з боку виробників зафіксовано не було, і тенденція до зниження цін зберігається. Прогнози щодо можливого підвищення цін на інші препарати з метою компенсації знижок наразі не підтверджуються.

Учасники ринку також відзначають, що зниження цін не призвело до масового закриття аптек, особливо в сільській місцевості, оскільки малі та сільські аптеки зазвичай не отримували маркетингових платежів від фармвиробників. Водночас великі аптечні мережі, які роками отримували значні маркетингові бюджети, використовували їх не лише для надання знижок пацієнтам, а й для покриття операційних витрат. На думку експертів ринку, основну вигоду від попередньої моделі отримували саме великі мережі, а не незалежні аптечні точки, які залишаються в більш вразливому становищі.

Фармацевтичні компанії наголошують, що зміна ринкових умов передбачає необхідність адаптації аптечної мережі до нової, більш прозорої та передбачуваної логіки ціноутворення, яка базується на справедливій ціні для пацієнта без прихованого субсидіювання.

Разом з тим, після запровадження обмежень на маркетингові виплати, на ринку спостерігається тенденція до зростання роздрібних націнок з боку деяких аптечних мереж на тлі зниження закупівельних цін. Це свідчить про те, що аптеки намагаються підняти націнки до максимально дозволеного рівня, не маючи на це об’єктивних причин.

Коментуючи вплив зниження цін на розвиток аптечної мережі, оператори фармринку зазначають, що державна політика у сфері охорони здоров’я має враховувати оптимальну кількість аптек, щільність населення, попит та географію розташування. Збільшення кількості аптек у містах при одночасному дефіциті персоналу є системною проблемою. Оптимізація мереж з урахуванням споживання та попиту може допомогти вирішити проблему кадрового дефіциту, зменшити витрати та підвищити ефективність роботи.

Учасники фармринку очікують від регуляторів оновлення механізмів прозорого ціноутворення та продовження реформи, зокрема обговорюються механізми реферування цін, правила прозорого маркетингу та регуляторного коригування цін.

Більше новин читайте на GreenPost.