«Темна депресія»: лікар розповідає, чим шкідлива нестача світла і як за таких умов захистити своє здоров’я

6 хв на прочитання25 Листопада 2022, 17:07

По дітях нестача світла б’є втричі сильніше, хоча й у дорослих усе може закінчитися навіть смертю.

Як впливають на організм такі фактори, як обмеження світла (природного та штучного освітлення) — особливо в умовах обмежень, пов'язаних із відсутністю електроенергії, а також водопостачання, тепла і можливості приготувати їжу? Наскільки це небезпечно для здоров'я? Як можна уникнути негативного впливу та подбати про своє здоров'я (фізичне та психічне), підтримати імунну систему та не впасти в депресію чи тривожні розлади? Про це розповідає лікар-інфекціоніст Світлана Федорова.

Ніктофобія (страх темряви) — найпоширеніша фобія у світі. Але зовсім не обов'язково, що всім ввижаються монстри під ліжком чи в кутку. Ніктофобія може проявлятися не різко — це можуть бути просто відчуття дискомфорту, пригніченості, задишка чи спазми за відсутності звичного освітлення.

Науковці при дослідженнях виявили, що у темряві зменшується «функціональний зв'язок» між мигдалеподібним тілом та вентромедіальною префронтальною корою, яка пов'язана з обробкою емоційних реакцій людини. Говорячи простими словами, гарне освітлення сприяє раціональній обробці емоцій, які відчуває людина. 

Навіть якщо людина відчуватиме страх і нервозність, при світлі дня (або будь-якому іншому світлі) її мозок краще впорається з цими відчуттями, ніж у темряві.

Рівень освітлення, а також зміна дня та ночі впливають на активність нашого мозку. Зокрема про це свідчать результати дослідження, що проводилися в США у 2021 р.

В умовах, коли обмежена подача енергії й багато хто не може отримати електроенергію з альтернативних джерел живлення, коли люди не мають уявлення і не можуть налаштувати себе на конкретний час зникнення (графіки відключень), коли до обмеження світла додається тривога, емоційна лабільність, аж до паніки, то тривожні розлади, на жаль, стають практично неминучими.

Люди у відчаї, зростає агресивність, здатність здійснювати необдумані вчинки, на які не зважилися б раніше, аж до суїциду чи заподіяння шкоди довколишнім.

Усі ці моменти нерозривно пов'язані з діяльністю ЦНС, що, своєю чергою, позначається на захисних функціях організму.

Особливо і з потрійною силою все це позначається на дітях.

Як цього уникнути?

1) Насамперед подбайте, щоб у домі були хоча б найпростіші пристрої, здатні давати світло. Бо навіть тьмяне світло в сотні разів підвищує той самий «функціональний зв'язок» між мигдалеподібним тілом і корою. Тобто сприяє правильній роботі наших органів і систем (і імунної, і нервової зокрема). Підійдуть найпростіші способи — наприклад, гірлянда світлодіодна (краще взяти 2 — жовте та біле світло). Звичайні дешеві пальчикові батарейки забезпечують багатогодинний режим роботи (десятки годин без перерви). Тільки беріть у режимі не «блимання» — потрібне безперервне світло. 6 м гірлянд коштує близько 150-180 грн, вони здатні освітлювати кімнату 35-45 м2. Ще незаперечний плюс — пожежобезпечність та нетоксичність (на відміну від свічок, особливо не воскових — у дітей можлива дуже сильна алергія на аромасвічки).

2) При нестачі загального освітлення протягом доби в нашому мозку відбуваються процеси, які можуть стати незворотними, в майбутньому провокують різні захворювання, на кшталт хвороби Альцгеймера та подібних, менш агресивних станів. Важливу роль у цих процесах можуть грати світлочутливі гангліонарні клітини сітківки (ipRGC). Вони безпосередньо реагують на світло і посилають сигнали у різні області мозку. Як ми можемо перешкоджати цьому? Крім п.1 (освітлення), намагайтеся не змінювати звичний, фізіологічний режим дня. Не переносьте домашні справи, роботу на ніч: ніч для сну, день для активності.

Увечері, перед сном, у цей період, приймайте Віта-мелатонін (3-6 мг, це 1-2 таблетки). Краще приймати не менше 1 місяця, особливо тим, хто має проблеми із засинанням.

3) Аби не посилювати стрес, при відключенні електроенергії, можна приймати препарати, що підвищують стресостійкість: Біфрен, Адаптол, Когнум, Валеріана, Гліцин. Обов'язково проконсультуйтеся з вашим лікарем — є різні поєднання, кожному підбирати краще індивідуально. Правильно підібрані препарати добре працюють, змінюється (підвищується) якість життя. На жаль, уже напрацьовується лікарями досвід лікування таких пацієнтів. Чудово працює комбінація Гліцин (дози вище стандартно рекомендованих у 2-4 рази) + Мебікар + Когнум. Плюс ця «трійка» відмінно поєднується, за необхідності, зі снодійними, антидепресантами та психостимуляторами.

4) Дрібна моторика: для дітей — Лего, ліплення, для дорослих — навіть звичайне перебирання чоток, складання пазлів (для дітей вибирайте не складні картинки, і важливо, щоб дитина перебирала пальчиками квадратики, нанизувала намистинки тощо). Дрібні рухи пальців стимулюють кору мозку і добре допомагають при «чорних депресіях».

5) Свіже повітря, але не холод! У кімнаті краще підтримувати тепло, особливо в умовах зниження та відсутності освітлення. Твердження, що «прохолодно і темно» — це корисно, особливо на стресі — це маячня: насправді це дуже шкідливо. Теплий чай, похід до друзів, які мають тепло (а ще краще — світло до того ж).

«Ось, слово честі, готова створити якийсь рух, зробити хештег і підписку, типу — поділися своєю адресою і прийми в гості людину з району, де зараз темно і холодно. І дітям, і дорослим було б корисно поспілкуватися, познайомитися, провести навіть годину-дві разом. Усе можна за бажанням — і домовитися про зустріч, і озвучити час перебування тощо. Адже ми так часто відповідаємо у чатах і листуванні, коментуємо одне одного — зараз саме час об'єднуватись і разом переживати важкі часи», — говорить Світлана Федорова.

6) Спілкування. Подумайте і про дітей. Створіть дитячі чати, дайте дітям можливість обговорювати одне з одним усе, що завгодно. Спілкуйтесь і самі одне з одним. Намагайтеся розуміти, що рівень агресії та тривоги сьогодні дуже високий. Ставтеся з розумінням, добром, краще стримати різке слово або відповісти добром на зауваження. Не акцентуйтесь виключно на новинних та політичних каналах.

«Ніколи б не подумала, що комусь пораджу «котиків-песиків» у стрічку. Але перегляд каналів із живою природою, нашими меншими братами здатен чудово впливати на психоемоційний статус», — говорить лікар.

Також ми розповідали про фелінотерапію — лікування кішками: які хвороби піддаються хвостатим лікарям.

Окрім того, ми писали, як зігрітися при перебоях із опаленням.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: