Те, що окупанти не кидають танки в атаку, свідчить, що або кидати вже нема чого, або час удару ще не настав — експерт
Гроші, вкладені у зміцнення обороноздатності України, — це не лише моральний обов’язок, а й інвестиція в майбутній мир.
Відкриті цифри говорять набагато більше, ніж секретні інсайди «з самого верху». У цьому переконаний один із найпопулярніших у Росії блогерів Дмитро Чернишев.
«Наприклад, останнім часом різко скоротилася кількість підбитих російських танків, артилерії, гелікоптерів і літаків, а от кількість виведеної з ладу піхоти збільшилася. Про що це каже? Не про те ж, що російські інженери та конструктори винайшли диво-броню, а російська авіація стала недосяжною для всіх засобів ППО. Ні, звісно. Просто і танків, і гелікоптерів, і навчених екіпажів у Росії залишилося зовсім небагато. І їх у бій не кидають. А ось гарматне м'ясо ще є, і путінські генерали тупо атакують людськими хвилями. Без жодного прикриття. Це ж так по-суворовськи: куля — дурниця, багнет — молодець», — констатує Дмитро Чернишев.
Аналізуючи втрати російських танків, експерт нагадує, що танк — це зброя прориву. Завдання танків — прорвати оборону і вирватися на стратегічний простір, громлячи тили та перерізаючи комунікації. Те, що окупанти не кидають свої танки в атаку, говорить або про те, що кидати вже нема чого, або про те, що час удару ще не настав, говорить блогер.
«До речі, про те, що прийшла нова партія інтелектуальної західної зброї, ви зможете здогадатися щодо різкого збільшення втрат російської техніки», — додає він.
Чернишев називає вбивчою статистику за співвідношенням поранених до вбитих. В українській армії на одного вбитого солдата припадає по 5-6 поранених. У російській армії, за деякими джерелами, жахливе співвідношення — один до одного. Це означає, що поранених солдатів ніхто не виносить із поля бою і вони помирають навіть від невеликих поранень, пояснює блогер.
«У мережі є страшне відео, зняте з дрона — як поранений дроном російський солдат підриває себе гранатою. Він знає, що допомога не прийде. Там, де офіцер б'є своїх солдатів палицею, на людей усім начхати. Росія завжди славилася своїми шпіцрутенами», — нагадує Чернишев.
Також, говорячи про цифри, він розповідає, що в z-пабліках люди дивуються — чому Захід безкорисливо допомагає Україні. І знаходять два прийнятні для себе пояснення:
1) Це тому, що там усі бояться та ненавидять велику Росію.
2) Це тому, що хижі капіталісти сподіваються потім пограбувати Україну.
«Такі пояснення зрозумілі z-патріотам. Як говорив путінський «воєнкор»: «Усіх переможемо, всіх вб'ємо, всіх, кого треба, пограбуємо! Все буде, як ми любимо!» Вони такі й думають, що всі навколо такі самі. Насправді ж мільярди доларів, вкладені у зміцнення обороноздатності України, — це не лише моральний борг та допомога жертві агресії. Це ще й неймовірно вигідне вкладання грошей. Після розгрому путінської Росії мир може прийти до Європи на сотні років», — упевнений Чернишев.
Він наголошує, що наразі британці витрачають на оборону 68 млрд доларів на рік, французи та німці — по 56 млрд, італійці — 32 млрд, іспанці — 19 тощо.
«Мир на багато років — це економія колосальних грошей. Це впевненість та довгострокові інвестиції. Це розвинена інфраструктура, чудова освіта та прекрасна медицина. Життя без війни у майбутньому — це правило, а не виняток із правил», — вважає блогер.
