Лікар сімейної практики Олександр Прокопчук розповідає, що типовий пацієнт говорить: «Доктор, тут таблетки вже не поможуть, треба уколи», а на наступний день: «Доктор, уколи не помогають, треба крапельниці».
«Серед наших пацієнтів і, що прикро, серед деяких лікарів укорінилась думка, що препарати у вигляді ін'єкцій сильніші за таблетки», — констатує Олександр Прокопчук.
Він пояснює, що насправді незалежно від шляху введення препарату лікувальний вплив здійснює та сама доза препарату.
«Наприклад: кількість препарату — 500 мг. Тобто, що в таблетці, що в флаконі доза однакова. І лікують вас ті самі 500 міліграм діючої речовини», — говорить лікар.
Олександр Прокопчук пояснює, чому взагалі існує внутрішньовенний шлях введення і чи має він перевагу. Лікар розповідає, що ця перевага є, але вона полягає не в силі, а саме в часі настання ефекту і не більше того.
«Уявімо, що ви захворіли. Вам потрібна військова допомога, щоб перемогти хворобу. Уявімо, що 500 мг препарату — це 500 солдатів-піхотинців. Які повільно, проходячи шлунково-кишковий тракт, ідуть в атаку. Бувають на війні моменти, коли діяти потрібно швидко, вдарити в тил, забезпечити плацдарм. Для цього і придумали довенне введення ліків. Це солдати-десантники. Не танки, не БТРи, не артилерія... а ті самі 500 солдатів, яких просто швидко доставили на поле бою. Їхня мета не виграти війну, а виграти час...
Цією аналогією лікар намагається сказати, що при різних шляхах введення доза препарату однакова — різниця лише в швидкості настання ефекту. А також що довенне введення ліків потрібне лише коли потрібен негайний ефект (а це екстрена медична допомога або інтенсивна терапія, а аж ніяк не «періодичне прокапування»). Окрім того, «ваша армія має бути навченою і вірною вам, а отже, ліки, які ви приймаєте, мають бути з доведеною ефективністю і безпекою», повторює Олександр Прокопчук.
Також ми розповідали, які ліки змішувати небезпечно не тільки для здоров'я, а і для життя.