Світлана Гринчук: Україна має всі шанси залучити фінансування для "зеленої" відбудови
Цього року Україна втретє матиме на СОР свій павільйон, де протягом двох тижнів демонструватиме власні кліматичні досягнення й прагнення.
ФОТО: Світлана Гринчук, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України / Міндовкілля
На щорічній Кліматичній конференції ООН Україна зосереджується на трьох головних напрямах - це перемовний процес, адвокація інтересів держави та розбудова нових кліматичних партнерств. Цього року Україна втретє матиме на СОР свій павільйон, де протягом двох тижнів демонструватиме власні кліматичні досягнення й прагнення, інформуватиме світ про екологічні злочини рф та проводитиме тематичні зустрічі й дискусії з провідними експертами і політиками. Про це в інтерв'ю розповіла міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
За її словами, унікальність підходу української команди до роботи павільйону в тому, що він об'єднує уряд, бізнес та громадянське суспільство. Це та платформа, де міжнародна спільнота зможе дізнатися більше про Україну.
Цьогорічна Кліматична конференція вже отримала назву "Finance COP". Вперше за 15 років країни планують визначити нову колективну глобальну мету кліматичного фінансування. Розвинуті країни вже виділили 100 млрд доларів на підтримку низьковуглецевого розвитку в країнах, що розвиваються. На СОР обговорюватимуть збільшення розміру цих ресурсів.
"Ми вважаємо встановлення нової колективної кліматичної цілі надважливим і для України. Кліматичні фінанси можуть стати запорукою залучення інвестицій у нашу "зелену" відбудову та побудову низьковуглецевої економіки. Тому на цьому майданчику перемовин світової спільноти ми будемо використовувати всі можливості, щоб долучитися до кліматичних фондів. Це буде одним з ключових питань під час нашої участі в СОР-29", - наголосила міністр.
Ще одне важливе рішення, на яке очікує весь світ в Баку, – це повна операціоналізація ст. 6 Паризької угоди, зокрема, завершення процесу створення глобального ринкового механізму підтримки кліматичних дій. Приміром, у 2008-2012 рр. за рахунок продажу квот на викиди парникових газів в рамках Кіотського протоколу Україні вдалося залучити понад 1,5 млрд доларів для модернізації й оновлення промисловості та соціальної інфраструктури. Схожий механізм існує і в Паризькій угоді, але з дещо іншою філософією та принципами, за яких країни добровільно визначають свій внесок у скорочення викидів парникових газів. Країни мають можливість співпрацювати для досягнення своїх цілей та водночас зниження витрат на заходи зі скорочення цих викидів в рамках ст. 6 Паризької угоди.
Україна має значний потенціал скорочення викидів парникових газів. Це один з можливих шляхів залучення інвестицій саме в "зеленее", кліматично-нейтральне відновлення нашої країни. Розуміємо: це може стати додатковим джерелом фінансування модернізації будівель, промисловості, енергетики та переходу на кліматично-нейтральні технології сільського господарства тощо.
Завдання нашої делегації на СОР та загалом України в кліматичному порядку денному – посилювати наші позиції, базовані на створенні та відновленні секторів економіки з використанням низьковуглецевих кліматично-нейтральних технологій, залучати інвестиції в енергетичну трансформацію.
Ми, як і країни ЄС, вже взяли на себе зобов'язання досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, ухвалити кліматичний закон, де закріпили цю ціль. Маємо всі шанси досягти мети, адже розуміємо: в багатьох випадках будемо відбудовувати все зруйноване з нуля, особливо, в секторі енергетики.
Більше новин читайте на GreenPost.
