Спека та мілководдя Дунаю спровокували енергокризу в Угорщині: як охолоджують АЕС у Центральній Європі
Чому Угорщина опинилася на межі зупинки АЕС «Пакш», а Чехія та Словаччина зберегли потужності.
Обмілілий Дунай на тлі посухи в Угорщині. Фото: Getty Images
Аномальна спека та тривала посуха в Центральній Європі призвели до рекордного зниження рівня води у Дунаї, спричинивши гостру енергетичну кризу в Угорщині. Через неможливість повноцінного охолодження реакторів потужність Угорської АЕС «Пакш» (загальною спроможністю 2 000 МВт) на початку серпня впала до критичних 240 МВт, поставши перед загрозою повного зупинення.
Водночас сусідні країни регіону перенесли кліматичний удар значно легше. Головна причина полягає у фундаментальних технічних відмінностях конструкцій систем охолодження ядерних електростанцій.
Однопрохідне охолодження проти охолоджувальних веж (градирень)
Угорська АЕС «Пакш» використовує прямоточну (однопрохідну) систему охолодження. Вода з Дунаю забирається безпосередньо для охолодження конденсаторів турбін, після чого нагрітою скидається назад у річку.
Ця технологія має дві критичні вразливості:
- Залежність від об'єму води: падіння рівня річки фізично обмежує паркан необхідної кількості рідини;
- Температурний ліміт: скидання занадто гарячої води (понад 20 °C) завдає катастрофічної шкоди річковій екосистемі, що змушує регуляторів примусово знижувати потужність станції.
Натомість Чехія (АЕС «Дуковани» та «Темелін») і Словаччина (АЕС «Моховце» та «Ясловске Богуніце») експлуатують станції з охолоджувальними вежами (градирнями). У таких системах значна частина тепла відводиться не в річку, а безпосередньо в атмосферу. За даними чеської енергетичної компанії ČEZ, ця технологія потребує значно менших об'ємів річкової води, що робить її стійкішою до посух.
Досвід Словенії та Румунії: крайні заходи
Ситуація на інших АЕС регіону підтверджує, що прямоточне річкове охолодження створює найбільші ризики під час кліматичних аномалій:
Словенія (АЕС «Кршко»): через високу температуру води та низький рівень річки Сава потужність реактора довелося знизити до 80%;
Румунія (АЕС «Чернавода»): станція також забір води проводить із Дунаю. Через критичне мілководдя один із двох реакторів довелося повністю зупинити. Аби спрямувати залишки води до станції, румунська влада вдалася до екстрених заходів — підриву перешкод у руслі вибухівкою та зведення тимчасової дамби.
Уроки для майбутнього енергетики
Досвід поточного року демонструє три сценарії: АЕС із градирнями зберегли стабільність, тоді як станції з прямоточнім охолодженням на Дунаї та Саві опинилися під загрозою вимушеної зупинки.
Це висуває серйозні вимоги до проєктування нових ядерних об'єктів (зокрема проєкту «Пакш II» в Угорщині). В умовах глобальної зміни клімату, коли періоди екстремальної спеки та посухи збігаються з піковим споживанням електроенергії, орієнтуватися на середні багаторічні показники рівня річок більше неможливо.
Більше новин читайте на GreenPost.
