Спека конфліктів — ЄС готується до нової реальності війн за ресурси

Зміна клімату може стати новим рушієм збройних конфліктів у світі: вона вчетверо підвищує ймовірність сутичок за ресурси. Таке попередження озвучив єврокомісар з питань клімату Вопке Хукстра, наголосивши, що європейські військові вже нині дедалі частіше зважають на кліматичні виклики. Спека, посухи, повені, масові міграції — усе це впливає на здатність армій діяти ефективно. Про це повідомляє Дзеркало.

Коли армія виявляється безпорадною перед стихією

«Кліматичні зміни мають як прямий, так і опосередкований вплив на геополітику, безпеку та військову стратегію», — заявив Хукстра напередодні виступу на форумі Європейського політичного центру.

Європейські військові бази дедалі частіше стикаються з труднощами, спричиненими змінами клімату. Високі температури унеможливлюють зліт гелікоптерів, урагани затоплюють стратегічні об'єкти, а кліматичні катастрофи спричиняють масові хвилі переміщених осіб. Усе це вимагає переосмислення безпекової політики.

У США вже б’ють на сполох: Пентагон раніше повідомляв, що понад 60% найбільшої у світі військово-морської бази в Норфолку до кінця століття може опинитися під водою. Це не лише інфраструктурна проблема — це виклик для здатності країн оборонятися в нових умовах.

Військо має бути зеленим, але боєздатним

Попри необхідність адаптації до нових кліматичних умов, Хукстра наполягає: збройні сили повинні прагнути екологізації, однак не ціною зниження боєготовності. Це означає, що навіть у процесі переходу до «зеленого війська» не можна ігнорувати потреби безпеки.

На думку єврокомісара, кліматичні ризики потрібно враховувати вже на етапі формування нової фінансової стратегії ЄС після 2028 року. Планування оборонних витрат має включати оцінку уразливостей, пов’язаних зі стихійними лихами, нестачею води та наслідками глобального потепління.

Це також стосується і технологій: нова військова техніка повинна бути енергоефективною, здатною працювати в екстремальних умовах, з урахуванням логістичних ланцюгів, які може порушити будь-яка катастрофа — від лісової пожежі до раптової повені.

2024: рік кліматичного шоку для Європи

Європа вже відчула на собі наслідки кліматичної нестабільності. 2024 рік став найспекотнішим за весь час спостережень: стихії торкнулися сотень тисяч людей. За офіційними даними, від повеней постраждало понад 400 тисяч мешканців, а 335 людей загинули. Це не статистика — це людські життя, втрачені через катастрофи, які більше не можна називати «надзвичайними».

У відповідь на поглиблення дефіциту води Євросоюз уперше в історії запропонував загальноєвропейську ціль зі скорочення її споживання. Це свідчить про усвідомлення глибини загрози: йдеться не лише про екологію, а й про виживання цілих спільнот, збереження миру та уникнення ресурсних конфліктів.

Клімат стає справою оборони

Слова Хукстри можна вважати сигналом до дій. Клімат більше не є лише темою екологічних дебатів — він входить до стратегічних планів оборони. Війна за воду, міграція через спеку, збройні сутички через родючі землі — усе це вже не сценарії з наукової фантастики, а горизонти реального майбутнього.

Здатність держав відреагувати на ці виклики визначатиме не лише їхню екологічну зрілість, а й безпекову стабільність. І якщо військові вже змінюють тактику з урахуванням температур і стихій, цивільне суспільство має зробити висновки: клімат — це не тільки про довкілля, це про виживання.

Більше новин читайте на GreenPost.