Уряд пропонує новий механізм визначення проектної загрози
Зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт № 15213 покликаний чітко розмежувати ролі державних органів у захисті ядерних установок та радіоактивних матеріалів від потенційних атак чи диверсій.
ФОТО: Ядерний вибух / pixabay
У сучасних умовах питання безпеки ядерної енергетики набуває стратегічного значення. Законопроєкт спрямований на те, щоб концепція «проектної загрози» (Design Basis Threat) стала не просто терміном, а дієвим інструментом, за яким будується вся система фізичного захисту країни. Про це повідомив постійний представник КМУ у ВРУ Тарас Мельничук.
У сфері ядерної безпеки це базовий документ, який описує характеристики та можливості потенційних порушників (як зовнішніх, так і внутрішніх), від яких ядерна установка має бути надійно захищена.
Ключові зміни законопроєкту № 15213
Проєкт закону вносить ясність у те, хто відповідає за розробку, а хто за затвердження стратегічних планів захисту.
1. Перерозподіл повноважень
Держатомрегулювання: Стає головним організатором роботи. Орган буде координувати процес визначення загрози, залучаючи фахівців із різних відомств.
Кабінет Міністрів: Отримує виключне право затверджувати проектну загрозу, а також регламентувати порядок взаємодії між усіма учасниками процесу.
2. Інституційна взаємодія
Законопроєкт вперше на законодавчому рівні визначить перелік органів та установ, які зобов'язані брати участь у розробці цього документа (зокрема спецслужби, правоохоронні органи та профільні експерти).
3. Термінологічне оновлення
Назва терміну «проектна загроза» буде уточнена, щоб відповідати міжнародним стандартам МАГАТЕ, що спростить співпрацю з іноземними партнерами у сфері безпеки.
Чому це важливо саме зараз?
Контекст: Чітке визначення проектної загрози дозволяє операторам АЕС та об’єктів поводження з РАВ (радіоактивними відходами) будувати ефективні бар’єри, впроваджувати системи відеоспостереження та охорони, які відповідають реальним, а не гіпотетичним ризикам сучасності.
Основні переваги реформи:
- Прозорість: Зникає розмитість відповідальності між відомствами.
- Адаптивність: Уряд зможе швидше реагувати на зміну безпекової ситуації, оновлюючи параметри загрози.
- Стандартизація: Приведення українського законодавства до вимог ЄС та МАГАТЕ.
Більше новин читайте на GreenPost.
