Догори
Дати відгук

Смугаста шкура джунглів — як Індія відроджує бенґальського тигра

Як Індії вдалося врятувати тигрів і побудувати нову модель охорони природи

4 хв на прочитання4 години тому
Білий бенгальський тигр. Фото з відкритих джерел Білий бенгальський тигр. Фото з відкритих джерел
Поділитись:

Бенґальський тигр асоціюється з потужною дикою природою Індії – та ще донедавна його майбутнє здавалося невизначеним. Проте завдяки п’ятдесятирічним зусиллям у межах «Project Tiger» та тиску на браконьєрів, Індія змогла не просто зупинити спад популяції, а й збільшити її майже удвічі за останнє десятиліття. За даними Associated Press, нині близько 75 % світової популяції бенґальських тигрів мешкає саме в Індії

Коріння успіху: Project Tiger та правова підтримка

Запущений у 1973 році урядом Індії проєкт мав на меті створити захищені резервації та протидіяти браконьєрству й деградації середовища. У межах цієї ініціативи було створено понад 50 резервів, встановлено охоронні зони й налагоджено співпрацю між центральною владою та штатами.

Завдяки цьому з 2006 по 2018 рік чисельність тигрів зросла з приблизно 1 400 до близько 3 000 особин, а до 2022 року вона досягла 3 600–3 700.

AP News наголошує: зміцнення середовища існування, боротьба з людсько-дикунськими конфліктами, а також залучення місцевих спільнот до туризму є чинниками, які суттєво сприяли цьому підйому.

Два крила: тигри та люди

Подібні успіхи не обійшлися без складностей: тисячі сіл були переселені з охоронюваних територій, що, за даними Reuters, викликало резонанс серед індійських аборигенних спільнот. Зокрема, згадується, що десятки тисяч людей із корінних племен були нелегально виселені з місць проживання, хоча багато з них мали права на землю згідно з Forest Rights Act (Законом про права лісових громад 2006 р.) — що підтверджено в матеріалах Reuters

Водночас ініціативи на зразок «Living with Tigers» запровадили освітні програми для дітей і спеціальні коридори безпеки для диких тварин, що сприяло зменшенню конфліктів та збереженню людських життів. Більш того, у декількох резерватах, таких як Білігірі Ранґасанатхарай Темпл у Карнатаці, люди з громад співпрацюють із захисниками парків: хтось став тургідом, інші — патрулюють ліси та допомагають контролювати браконьєрів.

Це пояснює, чому зростання чисельності тигрів не відбувається «у вакуумі»: ефективна охорона стає можливою лише за умов включення місцевих громад, які несуть історичну й культурну відповідальність за ці території.

Сучасні виклики та екологічна цілісність

Попри суттєву динаміку зростання, популяція бенгальських тигрів досі залишається уразливою. Існує низка загроз: браконьєрство, скорочення природних ареалів, конфлікти з людьми та наслідки змін клімату. Екологи наголошують, що навіть за позитивної динаміки чисельності попереду — нові виклики: збереження генетичної різноманітності, адаптація до змін середовища та підтримка здорових екосистем, у яких тигри можуть виживати без зовнішнього втручання.

Нині Індія є домівкою для близько чверті світової популяції тигрів — і її досвід є важливим прикладом для інших країн, де ці хижаки також знаходяться під загрозою. Наприклад, для інших країн Азії — таких як Непал, Бангладеш, М’янма та Індонезія — де тигри також перебувають під загрозою зникнення.

Успіх Індії у збереженні тигрів часто пов’язують не лише з природоохоронною політикою, а й із залученням місцевих громад до спостереження, охорони лісів і розвитку екотуризму. Це підхід, що враховує права людей і водночас ставить у пріоритет збереження біорізноманіття — саме та модель, яку дедалі частіше називають майбутнім сталого співіснування природи й суспільства

Уроки для світу та дух українського контексту

Програми збереження, які поєднують охорону дикої природи з людськими правами й розвитком, показують гармонійну модель тихоокеанської мрії: коли люди й природа живуть у діалозі, а не в конфлікті. Для України, де теж вирішують питання заповідників та екологічної безпеки, досвід Індії — яскравий приклад осмисленої взаємодії з природою.

Більше новин читайте на GreenPost.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Більше з GreenPost
Фото: ДТЕК
ДТЕК вперше в Україні адаптував шахту для працевлаштування ветеранів з інвалідністю (ФОТО)
1 хв на прочитання2 години тому
Калькулятор та податкові папери на столі. Фото ілюстративне
Дим і податки: Єврокомісія планує революційну акцизну зміну
3 хв на прочитання2 години тому
Фото ілюстративне
Система стабільна, але ситуація складна: Герман Галущенко про ризики для енергетики через атаки РФ
1 хв на прочитання3 години тому
Зображення ілюстративне
Потужна магнітна буря сьогодні: К-індекс досяг червоного рівня. Чого чекати 20 та 21 червня
1 хв на прочитання4 години тому
Пожежа в серці військової хімії: як удар дрона вплинув на завод у Росії
3 хв на прочитання5 годин тому
Гороскоп для всіх знаків зодіаку на 21 червня 2025 року
11 хв на прочитання6 годин тому
Мертве тіло, що стало колискою: історія пологів після встановлення смерті мозку
3 хв на прочитання7 годин тому
Уряд планує продовжити мораторій для державних шахт ще на рік
1 хв на прочитання7 годин тому