Догори
Дати відгук

Смугаста шкура джунглів — як Індія відроджує бенґальського тигра

Як Індії вдалося врятувати тигрів і побудувати нову модель охорони природи

4 хв на прочитання20 Червня 2025, 17:36
Білий бенгальський тигр. Фото з відкритих джерел Білий бенгальський тигр. Фото з відкритих джерел
Поділитись:

Бенґальський тигр асоціюється з потужною дикою природою Індії – та ще донедавна його майбутнє здавалося невизначеним. Проте завдяки п’ятдесятирічним зусиллям у межах «Project Tiger» та тиску на браконьєрів, Індія змогла не просто зупинити спад популяції, а й збільшити її майже удвічі за останнє десятиліття. За даними Associated Press, нині близько 75 % світової популяції бенґальських тигрів мешкає саме в Індії

Коріння успіху: Project Tiger та правова підтримка

Запущений у 1973 році урядом Індії проєкт мав на меті створити захищені резервації та протидіяти браконьєрству й деградації середовища. У межах цієї ініціативи було створено понад 50 резервів, встановлено охоронні зони й налагоджено співпрацю між центральною владою та штатами.

Завдяки цьому з 2006 по 2018 рік чисельність тигрів зросла з приблизно 1 400 до близько 3 000 особин, а до 2022 року вона досягла 3 600–3 700.

AP News наголошує: зміцнення середовища існування, боротьба з людсько-дикунськими конфліктами, а також залучення місцевих спільнот до туризму є чинниками, які суттєво сприяли цьому підйому.

Два крила: тигри та люди

Подібні успіхи не обійшлися без складностей: тисячі сіл були переселені з охоронюваних територій, що, за даними Reuters, викликало резонанс серед індійських аборигенних спільнот. Зокрема, згадується, що десятки тисяч людей із корінних племен були нелегально виселені з місць проживання, хоча багато з них мали права на землю згідно з Forest Rights Act (Законом про права лісових громад 2006 р.) — що підтверджено в матеріалах Reuters

Водночас ініціативи на зразок «Living with Tigers» запровадили освітні програми для дітей і спеціальні коридори безпеки для диких тварин, що сприяло зменшенню конфліктів та збереженню людських життів. Більш того, у декількох резерватах, таких як Білігірі Ранґасанатхарай Темпл у Карнатаці, люди з громад співпрацюють із захисниками парків: хтось став тургідом, інші — патрулюють ліси та допомагають контролювати браконьєрів.

Це пояснює, чому зростання чисельності тигрів не відбувається «у вакуумі»: ефективна охорона стає можливою лише за умов включення місцевих громад, які несуть історичну й культурну відповідальність за ці території.

Сучасні виклики та екологічна цілісність

Попри суттєву динаміку зростання, популяція бенгальських тигрів досі залишається уразливою. Існує низка загроз: браконьєрство, скорочення природних ареалів, конфлікти з людьми та наслідки змін клімату. Екологи наголошують, що навіть за позитивної динаміки чисельності попереду — нові виклики: збереження генетичної різноманітності, адаптація до змін середовища та підтримка здорових екосистем, у яких тигри можуть виживати без зовнішнього втручання.

Нині Індія є домівкою для близько чверті світової популяції тигрів — і її досвід є важливим прикладом для інших країн, де ці хижаки також знаходяться під загрозою. Наприклад, для інших країн Азії — таких як Непал, Бангладеш, М’янма та Індонезія — де тигри також перебувають під загрозою зникнення.

Успіх Індії у збереженні тигрів часто пов’язують не лише з природоохоронною політикою, а й із залученням місцевих громад до спостереження, охорони лісів і розвитку екотуризму. Це підхід, що враховує права людей і водночас ставить у пріоритет збереження біорізноманіття — саме та модель, яку дедалі частіше називають майбутнім сталого співіснування природи й суспільства

Уроки для світу та дух українського контексту

Програми збереження, які поєднують охорону дикої природи з людськими правами й розвитком, показують гармонійну модель тихоокеанської мрії: коли люди й природа живуть у діалозі, а не в конфлікті. Для України, де теж вирішують питання заповідників та екологічної безпеки, досвід Індії — яскравий приклад осмисленої взаємодії з природою.

Більше новин читайте на GreenPost.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Фото ілюстративне
Екологічний комітет дав зелене світло двом євроінтеграційним проєктам
2 хв на прочитанняВчора
Вирощування бавовника на Одещині: перспективи та виклики Бессарабії
Шлях бавовника до промислових масштабів: як у Бессарабії відроджують стратегічну культуру
2 хв на прочитанняВчора
В Україні вивели перший комерційний сорт лопуха
Перспективний нішевий бізнес: звичайний лопух може стати прибутковою комерційною культурою в Україні
2 хв на прочитанняВчора
Чорна береза на Волині: унікальна ботанічна пам'ятка Полісся. Фото: скріншот з відео Старовижівської громади / Facebook
Волинське диво та ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — Береза чорна
2 хв на прочитанняВчора
У Яремче запрацював сучасний Пункт екологічного контролю
2 хв на прочитанняВчора
Аномальна спека на кордоні: Румунія тимчасово обмежує в'їзд вантажівок з України
1 хв на прочитання29 Червня 2026
Струси шляхетних комах: вчені пояснили чому Одесу масово заполонили сірі коники
3 хв на прочитання29 Червня 2026
Екватор у вогні: Міжнародний день тропіків та кліматична криза
3 хв на прочитання29 Червня 2026
Більше з GreenPost
Фото ілюстративне
Літня спека: Держпродспоживслужба нагадує закладам харчування, як уникнути отруєнь
3 хв на прочитанняВчора
 Фото Pixabay
Європейські стандарти: Верховна Рада ухвалила революційний екозакон для аграріїв
2 хв на прочитанняВчора
Фото: «Здорові люди»
Безпечність харчових продуктів: на що звернути увагу при купівлі шаурми
2 хв на прочитанняВчора
Типові помилки при реєстрації LTD в UK, які призводять до блокування рахунків
Типові помилки при реєстрації LTD в UK, які призводять до блокування рахунків
3 хв на прочитанняВчора
Овочі без примусу: шість способів приучити дитину до здорової їжі
3 хв на прочитанняВчора
Держпродспоживслужба попереджає: у дитячих іграшках виявлено критичний вміст свинцю та кадмію (ПЕРЕЛІК)
3 хв на прочитанняВчора
Космічний патруль: 30 червня світ відзначає Міжнародний день астероїда
3 хв на прочитанняВчора
Соцмережі: як вони змінили світ і чому дедалі більше країн починають їх обмежувати
11 хв на прочитанняВчора