Складна ціль і дуже небезпечна зброя: чому ППО безсиле проти ракет «Онікс», якими б'ють по Одесі, і як це можна виправити

Росія продовжує завдавати ракетних ударів по українських портах на Чорному морі, й основна частина ударів припадає на порт Одеси та прилеглі квартали. Росіяни використовують весь арсенал ракетного озброєння – «Калібри», «Іскандери», дрони-«Шахеди» та ракети авіаційного базування типу Х-22 та Х-59, а також почали

використовувати протикорабельні ракети «Онікс». Ізраїльський військовий експерт Сергій Ауслендер розповів, чому застосування «Оніксів» стало такою подію з моменту початку повномасштабного вторгнення та чому українському ППО досить складно з ними справлятися.

Чому «Онікс» — страшна зброя

Розробка цієї ракети почалася ще в 70-х роках у Радянському Союзі. Пізніше вона ще пройшла модернізацію — у неї були суттєво покращено деякі характеристики, зокрема дальність зросла з 300 до 800 км.

Спочатку «Онікс» розроблялася як крилата протикорабельна ракета четвертого покоління. Вона має певний набір характеристик, які роблять її складною ціллю і дуже небезпечною зброєю, пояснює експерт.

«У чому проблема вразити корабель, який перебуває в морі? По-перше, це рухома ціль, що маневрує, й іноді досить швидко. Крім того сучасні кораблі мають досить широкий набір протиповітряного протиракетного озброєння та набір засобів для радіоелектронної боротьби. Все це змушує конструкторів протикорабельних ракет постійно

покращувати їхні характеристики. «Онікс» у цьому сенсі у наборі російського озброєння є таким свого роду топом для протикорабельних ракет», — говорить Ауслендер.

Експерт пояснює, що «Онікс» надзвичайно складно виявити і  перехопити через дуже низьку висоту польоту —  15-20 м над рівнем води (так звана підстилаюча поверхня). Тобто засікти його можна хіба що на підльоті, коли він уже підійшов до цілі досить близько. Друга проблема, ще більша — те, що він на всіх ділянках польоту має надзвукову швидкість. Окрім того, «Онікс» має горизонтну дальність стрільби 800 км, тобто пускати його умовно по порту Одеси можна буквально з будь-якої точки Криму.

Також слід враховувати, що корабель у морі може ухилитися від ракети, поставити перешкоди тощо, а якщо йдеться про такий об'єкт, як порт, то зрозуміло, що вразити його простіше. Адже дуже малий час реакції від виявлення до ухвалення рішення про пуск протиракети.

«Точність у них, судячи з результатів нальотів на ту саму Одесу, досить низька — +- 200-400 м. Але враховуючи те, що порт — це об'єкт величезний, там не має значення, куди ти влучив. А на те, що при цьому потерпають житлові квартали, розташовані навколо, росіянам, зрозуміло, зовсім наплювати — що більше людей загине, то краще, у них такий підхід», — нагадує Ауслендер.

Він розповідає, що ракета «Онікс» і проти бойових кораблів ніколи не застосовувалася — вона ніколи не використовувалася у реальних бойових умовах війни на морі, тому немає власне досвіду ураження кораблів цією ракетою. Та й проти наземних цілей «Онікси практично не використовувалася — були пуски в Сирії по об'єктах опозиції або Ісламської держави, але ні Ісламська держава, ні сирійська опозиція не володіють розвиненою системою ППО. Й українська ППО при всьому її багатому бойовому досвіді не має досвіду ураження таких ракет через те, що його в принципі немає, наголошує експерт.

Також ситуацію погіршує те, що Одеса не настільки захищена ППО, як Київ. Тому збити таку ціль, як «Онікс», доволі проблематично, констатує експерт.

«Складно» не означає «неможливо»

Проте і такі ракети можна збивати, говорить Ауслендер.

На кораблях проти крилатих ракет, що йдуть на низькій висоті, зазвичай використовують не протиракети, не зенітні ракети, а скорострільні гармати з радарним наведенням. Принцип роботи скорострільні гармати — вона не стріляє точно в ціль (це неможливо, враховуючи швидкості), а випускає величезну кількість снарядів, — пояснює він.

«Там просто гігантська скорострільність у деяких корабельних гармат — вона може сягати вже майже 10000 пострілів у хвилину. Тобто вона випускає таку хмару снарядів, влетівши в яку, ракета неодмінно буде одним-двома-трьома вражена, вибухне і впаде», — розповідає експерт.

Проте корабель — це достатньо маленький об'єкт, який сам на собі несе свою зброю, а прикрити таке велике місто, як Одеса, досить проблематично, підкреслює експерт.

Він розповідає, що оскільки «Онікси» розроблялися в 70-і роки, то в тому ж НАТО повинні були враховувати ці погрози та відповідно вигадувати якісь заходи протидії їм. Західна технічна думка створила багато різної зброї, здатної збивати в тому числі і такі ракети. Є певні розробки — наприклад, американські та німецькі гармати з радарним наведенням — здатні вражати такі об'єкти, як «Онікс».

Експерт підкреслює, що єдина проблема при цьому — потрібно знати, звідки приблизно буде підходити ракета, або робити ці системи більш мобільними чи поставити дуже багато таких установок, щоби прикрити узбережжя Одеси чи той же порт. Тому очевидно, що українцям разом із західними союзниками доведеться цю проблему якимось чином вирішувати, додає він. Можливо, навчаться не збивати «Онікси», а збивати їх з курсу засобами радіоелектронної боротьби — в цьому напрямку західна технічна думка просунулася дуже далеко, повторює він.

«Я впевнений у тому, що українці навчаться справлятися і з «Оніксами». Зрештою, почали збивати «Кинджали», збивають «Калібри», збивають «Іскандери», збивають практично всі балістичні ракети, які, вважалося, не збиваються — нібито гіперзвукові ракети (хоча вони такими не є). Коротше кажучи, доведеться навчитися і цього теж, бо очевидно, що Росія свій ракетний терор не припинить. Удари ракетами по мирному місту, по цивільних об'єктах — це свідомо військовий злочин, але досить безглуздо на росіян за це ображатися чи обурюватися цим: терористи поводяться так, як повинні поводитися терористи, і в цьому немає нічого дивовижного — вони не можуть вразити військові об'єкти, вони будуть

вражати цивільні. Просто потрібно вчитися їх захищати», — вважає Ауслендер.

Він висловлює жаль, що поки Україна не має такої розвиненої системи ППО, яка би могла захистити кожне конкретне окреме місто.

«Раніше обстрілювали Київ, тепер обстрілюють Одесу та Миколаїв, до цього обстрілювали (і продовжують, до речі) Харків і так далі. Щоби прикрити таку кількість великих міст, потрібно дуже багато систем ППО. Союзники над цим працюють, Україна над цим працює. Швидко це, на жаль, не вийде. Такі реалії цієї війни, з цим нічого не вдієш», — наголошує Ауслендер.

Також ми розповідали, що «удар високоточною зброєю по об'єктах, де готувалися терористичні акти проти РФ» російськими ракетами неможливий — експерт.