Зазвичай на початку відносин пристрасть вирує — хочеться проводити разом якнайбільше часу, зокрема й кохатися. Проте минають місяці, роки — і ось ви відчуваєте, що комусь із вас близькість стала значно важливішою, ніж іншому. Що з цим робити? Чи можна навести сексуальне бажання в одну точку, чи це кінець стосунків? «Дзеркало» розбирається.
У 2017 році британські дослідники вивчали, чому у людей зменшується потяг до сексу. Про відсутність цікавості до нього розповіли близько 15 % чоловіків та 32 % жінок із більш ніж 10 тисяч опитаних. Виходить, що в середньому жінкам секс менш цікавий і, мабуть, це одна з причин, чому у відносинах може складатися дисбаланс. Погіршує ситуацію те, що серед жінок, які у стосунках більше року, є тенденція падіння цікавості до сексу — у чоловіків такої закономірності не виявили.
В 2020 році психологи Лаура Вауелс і Крістен Марк опублікували своє дослідження про те, як люди справляються з різницею лібідо у відносинах. З'ясувалося, що така проблема є найчастішою причиною звернень для парних сеансів у психотерапевтів.
Дослідниця та авторка книги «Чого хоче жінка» Емілі Нагоскі вважає, що сексуальне бажання буває двох типів: «спонтанне» (поява збудження та задоволення потреб його зняття) та «у відповідь» (реакція на стимуляцію і тільки потім збудження). За оцінками Нагоскі, перше регулярно відчувають 70 % чоловіків і лише до 20 % жінок. Дослідниця також згадувала, що, згідно з опитуваннями американок у різні роки, буквально 100 років тому вони займалися сексом частіше, ніж сьогодні.
«Пояснюється це, як на мене, тим, що зараз у жінок набагато частіше є можливість сказати «ні». Отже, я не думаю, що це сумна статистика», — вважає Нагоскі.
Втім, гендерні відмінності — не єдині, які зумовлюють різницю в частоті сексуального бажання і, як наслідок, сексу. Відсутність цікавості до інтимного життя, за статистикою, з більшою ймовірністю зустрічається у тих, хто хоча б раз у житті заразився інфекцією, що передається статевим шляхом, або хто пережив зґвалтування незалежно від того, чоловіки це були чи жінки.
Нерідко бажання партнера займатися чи не займатися з вами сексом взагалі не залежить від вас. Найчастіше причиною зниження цікавості до інтиму стають зовсім інші чинники.
Один із них — стан здоров'я. У вищезгаданому британському дослідженні про це прямо повідомляли самі опитані: багато хто пов'язував втрату цікавості до сексу із захворюваннями, які сильно позначаються на фізичному та ментальному здоров'ї. Часто люди говорили про депресію.
Крім того, стан здоров'я може призводити до супутніх психологічних проблем або просто неприємних емоцій, які асоціюються із сексом. Тому деякі взагалі перестають ним цікавитися.
«Чоловіки часто відмовляються від сексу через проблеми з ерекцією чи, наприклад, надто швидку еякуляцію. Так вони намагаються уникнути занепокоєння з приводу того, що знову опиняться в такій неприємній ситуації», — пояснює психотерапевтка Дебора Фокс.
Жінки ж, на думку спеціалістки, переважно перестають бажати сексу через втому чи проблеми з гормональним фоном. «Обтяжливою» обставиною може стати і народження дитини — ймовірно, теж не саме собою, а якщо спричинить погіршення здоров'я (що досить часто трапляється).
Окрема тема — вік. Дослідження показують: що старші люди, то менше їм у середньому цікавий секс. Найімовірніше, це також пов'язано й із озвученими вище чинниками: у старшого покоління загальний стан здоров'я з більшою ймовірністю гірший, ніж у молодшого.
Є й інші причини — назвімо їх прозовими та побутовими. Сексолог Аманда Пашуко розповідає, що у своїй практиці вона спостерігала, як у багатьох випадках бажання сексу знижувалося через цікавість до порнографії, нудьги від однієї й тієї ж сексуальної рутини, «розслаблюючого» відчуття комфортності та безпеки у постійних стосунках. Ще один фактор — поява дітей. Після цього у пар нерідко просто не вистачає часу (і, звісно, сил) через те, що увага зосереджена на іншому.
Але може бути так, що зникнення сексу з життя пари дійсно зумовлено проблемами у стосунках. Наприклад, якщо партнери не змогли вирішити якісь конфлікти, навіть не пов'язані з інтимним життям.
«Поки ми закохані, все палає й димиться. Проходячи через кризи, сексуальність зазнає низки складних змін. Через втрату близькості та довіри, збільшення дистанції знижуються потяг і збудження, може виникнути роздратування щодо партнера, аж до огиди. Або секс на якийсь час може стати замінником якісного спілкування, але зазвичай у цьому випадку все закінчується ще швидше. Якщо ж пара змогла пройти «шторми» і виростила зріле кохання, сексуальність, як правило, втрачає свою тваринну нестримність і інтенсивність, але набуває інших дуже важливих фішечок. Наприклад, у парі стають доступні експерименти, яскраві та якісні переживання вже не пристрасті, а близькості», — пояснював сексолог Василь Шевляков.
Зрештою, можливо й те, що партнер до вас просто охолов — у такому разі, мабуть, розставання буде питанням часу.
Спершу потрібно визначитися з тим, про яку норму йдеться. Якщо говорити про поняття «нормальний рівень лібідо», його не існує — у кожної людини потреби в сексі виявляються по-різному. Якщо когось узагалі не цікавить таке заняття, у цьому немає нічого страшного — ніякої шкоди здоров'ю це не несе.
Що стосується відносин, усе трохи складніше: більшість людей вважає частоту сексу фактично єдиним критерієм, за яким вони оцінюють своє щастя як пари. Якщо він є хоча б раз на тиждень, ми схильні вважати, що все нормально, а якщо рідше — нібито це тривожний дзвіночок. Але таку кількість можна зарахувати за норму лише умовно. Хоча статистика (принаймні американська) показує, що зазвичай пари приблизно стільки сексом і займаються, потрібно пам'ятати, що це «середня температура по лікарні». Як мінімум частота сексу у подружжя сильно залежить від їхнього віку: на третьому десятку його може бути кілька разів на тиждень, а на сьомому — два рази на місяць.
Сексологи ж переконані: якість часу, проведеного в ліжку, набагато важливіша за кількість. Ідеться про те, що регулярні фрикції самі собою, без оргазму в обох, навряд чи призведуть до задоволеності сексуальним життям. І якщо для отримання насолоди потрібно вдатися до нових методів, що не використовуються зазвичай, не варто нехтувати такими можливостями.
У будь-якому випадку про ситуацію у відносинах точно не варто робити висновки з частоти сексу. Краще дізнатися це у партнера чи партнерки: можливо, він чи вона проходить через важкий життєвий етап, відчуває втому чи взагалі перебуває в депресії, навіть того не усвідомлюючи.
Крім того, важливо не порівнювати себе зараз із собою річної чи тим більше десятирічної давності. По-перше, як було зазначено, сексуальність кожної людини мінлива і може бути різною залежно від життєвих обставин. По-друге, сексуальність пари так само розвивається, змінюється залежно від циклу ваших відносин.
«Через якийсь час у парі з урахуванням характерів, статевої конституції обох партнерів їхня сексуальна активність набуває досить стабільного характеру в плані інтенсивності та якості. Це не означає, що все буде рівно о пів на десяту суворо в середу та п'ятницю — радше це говорить про те, що загалом пара настільки добре підлаштовується під біологічні ритми одне одного, що її влаштовує певна кількість сексу. Рідко його більше, ніж треба, але рідко й менше», — упевнений Шевляков.
Вчіться говорити про секс із розумінням одне до одного. Секс — це вразлива тема, особливо якщо йдеться про розбіжності у бажанні. Говорити про це важко, але необхідно — і важливо робити це з повагою, намагаючись зрозуміти одне одного. Наприклад, ваша партнерка каже, що поки не має бажання займатися сексом, бо відчуває, як її особистість «розчинилась у вашій парі» (це теж може стати причиною зниження лібідо). Навіть якщо вам зовсім не знайомі такі думки та міркування, постарайтеся прийняти їх, вислухати і не засуджувати.
«Спробуйте порушити тему у спокійній, невимушеній обстановці, наприклад, коли ви разом гуляєте чи готуєте. Це створює трохи простору, щоб вам не довелося відразу відповідати на запитання», — пропонувала читачам The Guardian психотерапевтка Камалін Каур.
На якийсь час узагалі забудьте про секс. Іноді тема відсутності сексу в парі починає настільки напружувати обох, що залишається лише перезавантажитись і спробувати почати з чистого аркуша. Це означає відмовитися від сексу на якийсь час і не вдаватися ні до яких хитрощів, аби його отримати. Зате можна згадати, як приємно просто торкатися одне до одного: обійматися, триматися за руки, гладити по голові, робити масаж. Головне правило — жодного сексу.
«Зі своїми пацієнтками я починаю з того, що прошу їх бути в одній кімнаті одночасно з партнерами хоча б двічі на тиждень. У цей час я пропоную їм зайнятися чимось цікавим, але водночас досить інтимним. Припустимо, зіграти в якусь гру чи почитати еротичну книгу разом», — говорила гінеколог Террі Вандерлінде.
На її думку, така активність допоможе парі духовно зблизитись і знову відчути пристрасть.
Переосмисліть поняття сексу. Багато хто сприймає секс у парі насамперед «за класикою», як проникаючий статевий акт. Цілком можливо, що саме для вашої пари підійде щось інше: наприклад, акцент на оральні пестощі чи використання секс-іграшок. Не обов'язково обмежувати себе одним видом сексу і вважати, що для чоловіка та дружини він важливий — інтимне життя може бути багатогранним.
Просто спробуйте це зробити. Зміни у сексуальному бажанні пари найчастіше помітні у тривалих стосунках. Коли люди знайомі не так давно і не так добре вивчили одне одного, то сексу частіше хочеться спонтанно — іскра може спалахнути буквально від погляду. Згодом пориви такої пристрасті можуть зійти нанівець, натомість з'явиться більше чуйності на знаки уваги партнера — так і народжується те «відповідне» бажання, про яке писала Нагоскі. Коротше кажучи, почати займатися сексом можна без почуття бажання сексу, але з наміром його створити.
«Іноді нам потрібно зробити усвідомлену спробу зблизитися з партнером. Якщо просто сидіти і чекати, доки «з'явиться настрій», цього може ніколи не статися. Просто спробуйте, навіть якщо не дуже хочеться. Є шанс, що вам сподобається, коли ви почнете», — впевнена психолог Рейчел Нідл.
Окрім того, описує Нагоскі, у тривалих відносинах нерідко трапляється ситуація «сексу за розкладом». Цілком можливо, що на початку «події» голова буде забита іншими речами, але коли ви опинитеся в ліжку, тіло згадає: «О, я ж це люблю, мені подобається ця людина». Деякі медичні джерела рекомендують планувати секс, якщо спонтанно прийти до нього не виходить.
Такий механізм збудження теж цілком здоровий. Але тут важливо розрізняти усвідомлений намір відродити взаємне бажання та спробу насильства. Перш ніж експериментувати, переконайтеся, що ви обидва в курсі того, що відбувається, і переслідуєте одну й ту ж мету. Адже одна з ознак сексуалізованого насильства — це коли одна сторона ігнорує другу в почуттях, що стосуються інтимного життя.
Більше новин читайте на GreenPost.