Що робити, якщо над вами кружляє російський безпілотник «Орлан»
Головне — навчитися відрізняти свої та чужі БПЛА, щоб наш безпілотник не «помер» від френдліфаєру.
Росіяни у війні проти України використовують цілу низку різних БПЛА — «Гранат-1», «Гранат-2», «Гранат-4», «Форпост», «Елерон-3СВ», «Застава» та зокрема «Орлан-10». Центр національного спротиву розповідає, що робити, якщо ви помітили, що над вами кружляє російський безпілотник «Орлан-10» чи «Орлан-30».
«Орлан-10»
Перше, що треба зрозуміти: безпілотник бачить нас із більшої відстані, ніж можемо побачити його ми. На висоті 2500 й більше метрів його ледь чутно і дуже важко помітити, а от його тепловізор усе ще непогано розрізняє людей та техніку навіть у зеленці.
Проте це стосується топових моделей підвісів, тобто не всіх «Орланів», але варто на це зважати. Іноді літак спускається нижче, зокрема на висоту 1500 м, щоб щось краще розгледіти, або якщо камера стара. Тоді його добре чутно і видно, але все ще майже нереально збити стрілецькою чи заглушити радіо-рушницею. В першому випадку ви лише викажете свою позицію.
Якщо «Орлан» пролетів над вами та зник, то не виключено, що він повернеться через 10-30 хв разом з артобстрілом. Тобто повторна його поява в тому ж місці за короткий проміжок часу — небезпечний знак.
Досвідчені екіпажі не кружляють над ціллю, поки готується їх арта. Що робити з «Орланом»? Глушити РЕБом і збивати ЗРК, інших «секретів» поки немає. Побачили? Повідомляйте всім, кому зможете.
Приймайте рішення про зміну позицій, якщо розумієте, що перебуваєте в зоні дії стволки, або РСЗО (якщо ви достатньо важлива ціль). Ну і в будь-якому разі — не створюйте скупчень цілей, помітних і цікавих для ворожих БПЛА та зручних для артилерії. Це стосується як розташування техніки, так і людей.
Та головне — навчитися відрізняти свої та чужі БПЛА. Нам не треба, аби наш безпілотник «помер» від френдліфаєру. В будь-яку оптику можна досить чітко роздивитись форму БПЛА, але перед тим треба погуглити наші моделі й ворожі.
«Орлан-30»
Це модифікована версія «Орлан-10». У порівнянні з останнім «тридцятка» має майже вдвічі більшу злітну масу — 27 кг, що дає можливість нести більше корисного навантаження — до 8 кг.
Це може бути камера із системою електронно-оптичної стабілізації зображення, а також прилади радіоелектронної розвідки та пеленгу, засоби вимірювання радіаційного фону тощо.
Основна відмінність у складі бортового обладнання від більш ранньої моделі — можливість включення до його складу лазерного цілевказівника-далекоміра. Тобто він може підсвічувати ціль променем аби забезпечити точну цілевказівку для керованого боєприпасу.
Максимальна швидкість БПЛА «Орлан-30» — близько 170 км/год. Практична стеля — 4500-5000 м. Дальність польоту — 300 км, тривалість — до 5 годин.
Слід враховувати, що «Орлани» не літають самі собою, це цілий комплекс обладнання і розрахунок. Комплекс «Орлан-10» складається з базової станції та декількох БПЛА. Комплекс з ПДК, стартової катапульти та 4 БПЛА може перевозитися на автомобілі УАЗ-469 або «Рись». Пункт управління БЛА «Орлан-10» на базі КАМАЗ має можливість здійснювати управління не більше ніж чотирма безпілотними літальними апаратами з одного пункту управління.
Такий «КУНГ» з антенами є цінною здобиччю для наших артилеристів. Просимо повідомляти ЗСУ про розташування такої техніки.
Ви можете надіслати цю та іншу цінну інформацію, скориставшись спеціальною формою.
Висновки
Головне, що потрібно зрозуміти:
- ознайомтесь БПЛА ЗСУ та тих, що використовує ворог;
- не намагайтеся збити «Орлани» стрілецькою зброєю;
- повідомте про їхню роботу керівництву (представникам ЗСУ, якщо ви не на службі)
- для подальшої зміни локації підрозділу, або для допомоги силам ППО.
При цьому в деяких артбригадах ЗС РФ немає навіть одного БПЛА «Орлан» — бойовик «ЛНР».
Також ми розповідали, що «Нема в нас БПЛА? Та вони й не потрібні» — це як «Не взяли Київ і Харків? Та ми й не хотіли їх брати»: бойовик «ЛНР».
