У деяких артбригадах ЗС РФ немає навіть одного БПЛА «Орлан» — бойовик «ЛНР»
«Нестачу «Орланів» оцінюють приблизно як «у нас є один із 5 або навіть 10 необхідних для постійних успішних дій».
Контрбатарейна боротьба — необхідний компонент для прориву фронту. Для успішної «контрбатарейки» необхідно вміти встигати відстежувати ворога, що виїхав на нову позицію, і постріляти до того, як він почне згортатися. Проте в РФ із цим великі перебої, розповідає відомий російський блогер Андрій Морозов («Мурз»), який воює у складі «народної міліції ЛНР» у званні сержанта
«Припустимо, ми не маємо агентури в населених пунктах по той бік ЛБСу, і вона не повідомляє, куди катається працювати ворожа арта. Якщо у нас є БПЛА-фоторозвідник, здатний тихенько погуляти за ЛБСом та привезти за виліт 6 км2 фотокартки, на якій БМП-1 можна відрізнити від БМП-2, то ми можемо максимум постфактум знаходити «накатиші» коліс і гусениць та інші неприбрані сліди роботи арти у тих місцях, звідки вона працює, давати ці «наїжджені» точки нашій арті й далі покладатися на передові пости, що дають приблизний напрямок роботи. Якщо азимути з двох постів сходяться приблизно в тій точці, де у нас на фото «накатиш» арти — СОБ потирає руки, і — «Доброго ранку, ліниві тварюки!». Укропи, що виїхали в черговий раз постріляти з тієї ж точки, що й раніше, платять за лінь і безтурботність кров'ю своїх цінних кадрів — артилеристів.
Він пояснює, що у роботі «контрбатарейки» повинні брати участь пости радіорозвідки, які перебувають на зв'язку з ВПУ артилеристів. Пости, навіть не маючи можливості прослуховувати переговори, можуть відслідковувати частоти радіомереж супротивника й активність цих радіомереж, зокрема зростання активності перед обстрілами та в процесі обстрілів, можуть пеленгувати точки стояння радіостанцій супротивника, що активно працюють саме під час роботи артилерії. Ті ж пости легко можуть фіксувати початок роботи ворожого БПЛА на передачу відеокартинки — «це дуже жирний потік, його можна шифрувати і захищати від перешкод, але дуже важко сховати зовсім, тим більше що передавач літає в повітрі і він у 99,99 % випадків із ненаправленою антеною».
Окрім того, крім «звукометристів», майже на самій передовій повинні стояти «Лелеки», артилерійські радари 1Л271, які «проводять» траєкторію ворожих снарядів і дають зразкову засічку — звідки йде робота, і звичайні військові РЛС — «ПСНР-5, а краще — ПСНР-8», які можуть засікти висування ворожої техніки (вантажівки з гарматами на буксирі, самохідки) на вогневі позиції. Усі вони теж мають бути на зв'язку з ВПУ артилеристів, причому на закритому цифровому зв'язку. І вся їхня техніка має бути робочою.
По-третє, у повітрі над районом повинен «ходити» черговий БПЛА, «причому не «електричка», у якої зазвичай час перебування в повітрі невеликий, а бензиновий «Орлан-10». Його розрахунок як мінімум повинен бути на зв'язку з ВПУ артилеристів, а як максимум — вести туди трансляцію відеопотоку.
По-четверте, керувати процесом контрбатарейної боротьби зі свого ВПУ по закритій радіомережі, що шифрується, повинні досвідчені офіцери-артилеристи з великим стажем реальних БД проти противника, озброєного приблизно тим самим, що й вони.
«І тоді ПСНРщики дадуть засічку висування противника вже у момент, коли він поїде у бік ЛБСа постріляти. І тут же в цей бік полетить «Орлан», що чергує в небі. Розрахунки контрбатарейного наряду сил стануть до гармат. Викотяться з укриттів на позиції та піднімуть свої напрямні далекобійні РСЗВ. І, якщо «Орлан» не знайде укропів, що розгорнулися для стрільби за вказівками ПСНРників, то, після перших пострілів супротивника, йому уточнять район «Лелечата», і далі ворогові доведеться кидати гармати під вогнем РСЗВ і розбігатися по складках місцевості, щоб звідти спостерігати, як вогонь наших далекобійних знарядь перетворює їхні гармати на металобрухт», — розповідає «Мурз».
Проте бойовик говорить, що це все, «описане у статутах та підручниках», не працює — насамперед через дефіцит у арміях РФ та «республік» спеціалізованих військових БПЛА, особливо бензинових «Орланів» з їхнім величезним запасом часу для патрулювання в повітрі.
І що ви хочете після цього? «Мавики» можуть тільки розвантажити «Орлани» від завдань коригування вогню за цілями на передовий. Далеко за ЛБС вони не залетять, не для того машини, та й «загасити» їх РЕБом у глибині бойових порядків противнику буде простіше.
