Секс — не єдиний спосіб заразитись інфекціями, які передаються статевим шляхом: консультує гінеколог

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, щодня у світі відбувається понад мільйон заражень інфекціями, які передаються статевим шляхом. Найчастіше вони протікають безсимптомно. Разом із лікарем-гінекологом «Дзеркало» розбирає п'ять популярних помилок про такі інфекції, щоб ви могли знизити свій ризик зараження (навіть якщо у вас давно є постійний партнер чи партнерка).

З метою безпеки ім'я лікаря-гінеколога не вказується. Стаж її роботи — понад 30 років.

Інфекції, що передаються статевим шляхом, завжди мають зовнішні прояви: виділення, висипання, неприємний запах від геніталій

Це докорінно неправильне твердження. Еволюція стосується не лише людей, а й захворювань. І, на жаль, тих, що передаються статевим шляхом, також. За моїми оцінками, лише у 15-20 % випадків хвороби дають гострі прояви.

Іноді після зараження людина може відчувати слабкість, біль чи печіння протягом кількох днів, а потім імунітет пригнічує ці симптоми. Але сам збудник залишається в організмі — і людина продовжує заражати інших.

Наприклад, гонорея, яку викликають бактерії гонококи, зараз дуже рідко зустрічається у гострій формі, частіше у хронічній. Вона може не проявлятися ні виділеннями, ні навіть неприємними відчуттями. Лише іноді є легкий дискомфорт при сечовипусканні чи статевих органах, який часто не звертають уваги. І, як правило, тоді людина тривалий час не звертається до лікарів. Виявити такий випадок найчастіше вдається, коли захворіє партнер чи партнерка.

Як і гонорея, млявим буває носійство вірусу папіломи людини, різних бактерій (наприклад, що викликають хламідіоз) і патогенів із кишкової флори (вони можуть стати причиною дизентерії чи сальмонельозу). «Носити в собі такий зоопарк» ненормально, оскільки повільно, але певно мікроорганізми починають впливати на наш організм.

У жінок це може призводити до різних процесів: порушення прохідності маткових труб і роботи яєчників, проблем із внутрішньою слизовою оболонкою матки, ендометріозу. Все це може розвиватися роками і пізніше завдати великої шкоди, зокрема позначитися на здатності зачати дитину.

Яскравого зовнішнього прояву також не мають гепатити, уретрити, баланопостити, сифіліс, ВІЛ, хоча це також вкрай небезпечні хвороби. Тож порада проста: періодично робити повний чекап на інфекції, що передаються статевим шляхом.

Петинг без проникнення та оральні пестощі безпечніші за «традиційний» секс

Це далеко не так, оскільки на нашій шкірі, на руках, у ротовій порожнині є патогенні мікроорганізми, які здатні жити в неспецифічних для себе місцях і викликати захворювання. Те, що є в роті, на тілі чи в кишківнику, жити у піхві чи чоловічих статевих шляхах не повинно. Тому дисбактеріоз (стан дисбалансу мікробів в органах шлунково-кишкового тракту) або запалення у статевих органах можуть бути спровоковані і без проникнення.

Наприклад, вірус папіломи людини може вражати гортань і бронхи. Отже, заразитися ним можна і через «нешкідливі» види взаємодії. Сифіліс можна отримати через оральний секс (бактерія живе у виділеннях статевої системи), а такі паразити, як трихомонади, можуть бути присутніми навіть на слизовій оболонці очей.

Тривалість контакту, звичайно, має значення. Що довше ви взаємодієте без запобігання, то вища ймовірність отримати якесь захворювання. Проте навіть короткого контакту може бути достатньо для зараження.

Якщо партнер має довідку про те, що він здоровий, то цьому точно можна вірити

Кожна методика дослідження має похибки. Рівень достовірності для різних аналізів може змінюватися залежно від типу дослідження, а це зберігає ймовірність помилково-негативного результату.

Питання ще в тому, як людина підготувалася до цього аналізу, чи не використали якісь дезінфектори чи ліки. Досить просто промити статеві органи перед аналізом або помочитися просто перед мазком — і результат уже спотворюється. А десь глибоко в організмі мікроорганізм сидить.

Наприклад, у дівчат хламідіоз може вражати яєчники та маткові труби, а оскільки мазок береться не так глибоко, то результат буде негативним. Ба більше, хламідії мають циклічність у своєму розвитку, в якій є стадія без активного розмноження, — це теж може бути причиною помилково негативного аналізу.

У чоловіків інфекції також можуть розвиватися глибоко у передміхуровій залозі. І тут звичайний мазок буде непоказовим, і слід досліджувати секрет простати.

Про це варто пам'ятати, але не треба надмірно переживати через ймовірність спотворення результатів.

Якщо є сумніви, найкраще перед складанням аналізів проконсультуватися з урологом чи гінекологом. Вони зроблять первинний огляд та індивідуально вирішать, що і як у вашому випадку є сенс перевіряти.

Після статевого акту від вірусів та бактерій допомагають захиститися різні антисептики

Що правда, це те, що після статевого акту як мінімум рекомендується просто помочитися і помитися. Дівчатам, наприклад, це буде корисно, навіть якщо немає ризику зараження, бо це допоможе у профілактиці банального неінфекційного циститу.

Антисептики трохи знижують ризик заразитись інфекціями, але не виключають такої можливості повністю. Тим більше кожен засіб впливає на різні групи бактерій, грибків, вірусів. Якщо вам здається, що є ризик зараження, використовувати антисептики можна, але ніхто не дасть гарантії, що вони спрацюють.

Ба більше, ці засоби точно не захистять від ВІЛ чи гепатитів. Немає серйозних доказів, що зовнішніми препаратами можна вбити ці віруси, якщо вони потрапили на слизову. Але від гепатиту В є дуже ефективна вакцина.

У світі захворювання, що передаються статевим шляхом, лікуються без наслідків. Можна не хвилюватися

На жаль, це не так. Усе залежить, по-перше, від того, яке у людини захворювання. По-друге, з його стадії. Буває, що завжди вилікувати захворювання неможливо. Вдається лише на якийсь час усунути прояв, але навіть це зробити часом дуже важко.

Гостра гонорея, наприклад, і справді лікується простим прийомом антибіотиків і може минути безслідно. Але якщо запустити хворобу, вона може перейти у хронічну форму. У такому разі навіть знищення збудника не захистить від наслідків у вигляді спайкових процесів у малому тазі, які можуть призвести до безпліддя та інших серйозних ускладнень.

Ще один приклад — хламідіоз. На початковій стадії він теж виліковний. Але часто буває, що захворювання триває кілька місяців і набуває первинно-хронічної форми. Тоді виліковуватися до кінця дуже складно, тому що хламідії можуть залишатися в деяких куточках організму: у слізних залозах, очах, суглобах, підпечінковому просторі, порожнинах малого тазу, маткових трубах тощо. Ба більше, бактерії можуть бути дуже резистентними, тобто несприйнятливими, до антибіотиків. Або сама людина не дотримується правил лікування, чим провокує затяжний перебіг хвороби.

Прийом таблетки доксицикліну протягом 72 годин після незахищеного контакту може врятувати від багатьох інфекцій, що передаються статевим шляхом, однак це не панацея.

Пігулка доксицикліну, правда, може допомогти при деяких захворюваннях, але зовсім не є гарантією профілактики їх усіх. Ну і найважливіше — на будь-який препарат може бути індивідуальна реакція, тому купувати таблетки в аптеці та безконтрольно займатися самолікуванням категорично не можна.

Виходить, найкращий захист від ІПСШ — секс у презервативі чи з постійним партнером?

Звісно, це найнадійніший варіант. Але варто пам'ятати, що деякі віруси (наприклад, ВІЛ) за своїми розмірами набагато менші за пори в презервативах із натуральною мембраною. А неправильне використання, пошкодження, термін придатності цього засобу контрацепції, що сплив, можуть підвищити ризик зараження навіть тими інфекціями, від яких презерватив захищає. Але користуватись ним потрібно обов'язково. Це краще, ніж нічого.

Один партнер — певною мірою найнадійніший захист. Але, з іншого боку, ми ж не можемо бути на 100 % упевнені у своєму партнері чи партнерці. Тому якщо в планах, наприклад, зачаття дитини чи гінекологічна операція, то краще все-таки обстежитися на інфекції статевих шляхів просто про всяк випадок. Буває так, що нічого не турбує, а лікар під час огляду бачить якісь маркери проблеми.

Наприклад, той же вірус папіломи людини може не виявлятися і бути у будь-якої (за деякими оцінками, близько 40 % людей від 15 до 59 років ним заражені).

Цей вірус може довго дрімати в організмі не викликати жодних клінічних проявів. А потім спровокувати зміни клітин, наприклад, слизової шийки матки, що призведе до розвитку онкологічного захворювання. Є дослідження, що пов'язують вірус папіломи людини навіть із раком молочної залози. Взагалі він здатний вражати пряму кишку, зовнішні статеві органи, промежину, горло.

Проти нього, як і проти гепатиту В, існує дуже ефективне щеплення. Здебільшого її рекомендують робити у дитячому віці до початку статевого життя, але дорослі також можуть вакцинуватися після консультації з лікарем.

Та незважаючи на всі небезпеки, не варто драматизувати ситуацію, не нагнітати і не підозрювати своїх партнерів.

Нервовість теж не допомагає нашому здоров'ю. Потрібно просто завжди бути пильним щодо себе та свого організму: не вірити на слово першому зустрічному, дотримуватися мінімальних правил безпеки, регулярно обстежуватися та відвідувати лікаря.

Також нагадаємо, що неправильне користування презервативами веде до зниження їх ефективності: на що слід звернути увагу.