Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Новини
  • Еко
  • Розширена відповідальність виробника щодо упаковки та відходів з неї: досвід Європи та що планує Україна

Розширена відповідальність виробника щодо упаковки та відходів з неї: досвід Європи та що планує Україна

Прийняття законопроекту  – це лише перший крок

2 хв на прочитання19 Вересня 2023, 20:13
Поділитись:

Урядовий законопроєкт “Про упаковку та відходи упаковки” вже зареєстрований у Верховній Раді за № 10066. Саме він запустить процес створення системи розширеної відповідальності виробника в Україні. А отже сприятиме зменшенню кількості використаного пакування, яке опиняється на смітниках, та збільшить обсяги його переробки. Про це йдеться у пресрелізі Міндовкілля. 

Першими розширену відповідальність виробника ще на початку 1990-х років запровадили Німеччина, Швеція та Франція. Згодом ця система була впроваджена на рівні країн ЄС - як ефективний інструмент боротьби з відходами упаковки. Наразі цей формат використовує більшість країн світу, його впроваджують в Азії та Африці. Загалом у 150 країнах світу діє близько 400 організацій розширеної відповідальності виробника.

При цьому в світі не існує двох однакових систем РВВ. Кожна країна виробляє власну модель, виходячи із потреб та особливостей. Спільним для всіх є лише поступове підвищення цільових показників збирання  упаковки. Так, наприклад в Японії лише упродовж 1997 - 2000 років  збір і переробка відходів тари та упаковки зросли на 27%. У деяких країнах ЄС вже до 2016 року ці показники досягали 80%. Хоча ще в далеких 1990–х вони складали лише від 20 до 30%.

Всі системи РВВ у Європі умовно можна поділити на дві групи:

  • -робота в країні однієї неприбуткової організації колективної РВВ. Саме з такого підходу починала більшість європейських країн. Наразі ця модель збереглася у Фінляндії, Ірландії, Бельгії, Нідерландах, Іспанії, Італії, Чехії.
  • -створення в країні декількох організацій РВВ. Наприклад, так працює система  у Німеччині та Австрії.

Саме схожу модель із Австрією і прагне запровадити Україна. Однак варто враховувати, що за час становлення системи РВВ більшість країн змінювали її модель мінімум 2-3 рази. Так, ми можемо не створити ідеальний підхід одразу. Однак, маємо вже зараз запустити ці процеси.

Прийняття законопроекту  – це лише перший крок, який не дасть миттєвих результатів. Поява повноцінної системи РВВ – це розбудова інфраструктури, великі фінансові інвестиції, тому процес буде поступовим. За даними експертів та з врахуванням міжнародного досвіду, для становлення системи РВВ Україні знадобиться близько 7 років.

Ми вже втратили час та відстали від наших європейських колег щонайменше на 20 років, тож більше зволікати із впровадженням змін не можна.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Болградська міськрада під прицілом екологів: системне забруднення ґрунту каналізаційними стоками.
Міську раду звинуватили у службовій недбалості через скиди каналізації
1 хв на прочитанняВчора
Собака і кішка: біологічно неможливо. ветеринар спростувала міф про гібридне потомство
Чи може кішка завагітніти від собаки
1 хв на прочитанняВчора
Фото: Marc Grimwade/WireImage
Спадок «Крокодилового хантера»: як Стів Ірвін змінив ставлення до дикої природи
3 хв на прочитанняВчора
Фото: David Bebber _ WWF-UK
Жива земля: як ґрунти “відчувають” війну? 
6 хв на прочитання14 Листопада 2025
Дослідження Хаджибейського лиману: зменшення рівня води та загроза для креветки
1 хв на прочитання14 Листопада 2025
КЕКЦ звинувачує керівництво Міндовкілля у незаконних лімітах на рубку дерев у заповідниках
2 хв на прочитання14 Листопада 2025
"Тварини не знають кордонів": виживання диких тварин під загрозою через стрімку втрату міграційних шляхів
7 хв на прочитання14 Листопада 2025
У Хмельницькому відбулося чергове масштабне зариблення міського водосховища
1 хв на прочитання13 Листопада 2025