Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Новини
  • Еко
  • Розширена відповідальність виробника щодо упаковки та відходів з неї: досвід Європи та що планує Україна

Розширена відповідальність виробника щодо упаковки та відходів з неї: досвід Європи та що планує Україна

Прийняття законопроекту  – це лише перший крок

2 хв на прочитання19 Вересня 2023, 20:13
Поділитись:

Урядовий законопроєкт “Про упаковку та відходи упаковки” вже зареєстрований у Верховній Раді за № 10066. Саме він запустить процес створення системи розширеної відповідальності виробника в Україні. А отже сприятиме зменшенню кількості використаного пакування, яке опиняється на смітниках, та збільшить обсяги його переробки. Про це йдеться у пресрелізі Міндовкілля. 

Першими розширену відповідальність виробника ще на початку 1990-х років запровадили Німеччина, Швеція та Франція. Згодом ця система була впроваджена на рівні країн ЄС - як ефективний інструмент боротьби з відходами упаковки. Наразі цей формат використовує більшість країн світу, його впроваджують в Азії та Африці. Загалом у 150 країнах світу діє близько 400 організацій розширеної відповідальності виробника.

При цьому в світі не існує двох однакових систем РВВ. Кожна країна виробляє власну модель, виходячи із потреб та особливостей. Спільним для всіх є лише поступове підвищення цільових показників збирання  упаковки. Так, наприклад в Японії лише упродовж 1997 - 2000 років  збір і переробка відходів тари та упаковки зросли на 27%. У деяких країнах ЄС вже до 2016 року ці показники досягали 80%. Хоча ще в далеких 1990–х вони складали лише від 20 до 30%.

Всі системи РВВ у Європі умовно можна поділити на дві групи:

  • -робота в країні однієї неприбуткової організації колективної РВВ. Саме з такого підходу починала більшість європейських країн. Наразі ця модель збереглася у Фінляндії, Ірландії, Бельгії, Нідерландах, Іспанії, Італії, Чехії.
  • -створення в країні декількох організацій РВВ. Наприклад, так працює система  у Німеччині та Австрії.

Саме схожу модель із Австрією і прагне запровадити Україна. Однак варто враховувати, що за час становлення системи РВВ більшість країн змінювали її модель мінімум 2-3 рази. Так, ми можемо не створити ідеальний підхід одразу. Однак, маємо вже зараз запустити ці процеси.

Прийняття законопроекту  – це лише перший крок, який не дасть миттєвих результатів. Поява повноцінної системи РВВ – це розбудова інфраструктури, великі фінансові інвестиції, тому процес буде поступовим. За даними експертів та з врахуванням міжнародного досвіду, для становлення системи РВВ Україні знадобиться близько 7 років.

Ми вже втратили час та відстали від наших європейських колег щонайменше на 20 років, тож більше зволікати із впровадженням змін не можна.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Закриття Центру адопції тварин на ВДНГ: вихованців везуть до Бородянки
В столиці закривають єдиний державний центр адопції врятованих тварин
2 хв на прочитанняВчора
День відвідування місцевих парків: топ-5 найкрасивіших місць України
Рекреаційний потенціал та зелений туризм у міських парках: куди відправитися на перезавантаження
4 хв на прочитанняВчора
Міжнародний день Дніпра: екологічні виклики та порятунок головної річки
Головна водна артерія України під загрозою
3 хв на прочитанняВчора
Стан повітря в Києві. Фото з відкритих джерел
Атмосферний фронт несе в Україну довгоочікуване прохолодження, дощі та грози
3 хв на прочитання03 Липня 2026
KARPATY INVEST FORUM 2026: велика трансформація регіону від туризму до нової економіки України
6 хв на прочитання03 Липня 2026
Визначення переможців конкурсу PhD-дослідницьких проєктів та запуск моделі проєктної аспірантури
3 хв на прочитання03 Липня 2026
Експериментальний проєкт уряду щодо оцінки впливу на довкілля в зонах бойових дій
3 хв на прочитання03 Липня 2026
Смог у столиці: підвищений рівень приземного озону та зважених часток
2 хв на прочитання03 Липня 2026