Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Новини
  • Еко
  • Розширена відповідальність виробника щодо упаковки та відходів з неї: досвід Європи та що планує Україна

Розширена відповідальність виробника щодо упаковки та відходів з неї: досвід Європи та що планує Україна

Прийняття законопроекту  – це лише перший крок

2 хв на прочитання19 Вересня 2023, 20:13
Поділитись:

Урядовий законопроєкт “Про упаковку та відходи упаковки” вже зареєстрований у Верховній Раді за № 10066. Саме він запустить процес створення системи розширеної відповідальності виробника в Україні. А отже сприятиме зменшенню кількості використаного пакування, яке опиняється на смітниках, та збільшить обсяги його переробки. Про це йдеться у пресрелізі Міндовкілля. 

Першими розширену відповідальність виробника ще на початку 1990-х років запровадили Німеччина, Швеція та Франція. Згодом ця система була впроваджена на рівні країн ЄС - як ефективний інструмент боротьби з відходами упаковки. Наразі цей формат використовує більшість країн світу, його впроваджують в Азії та Африці. Загалом у 150 країнах світу діє близько 400 організацій розширеної відповідальності виробника.

При цьому в світі не існує двох однакових систем РВВ. Кожна країна виробляє власну модель, виходячи із потреб та особливостей. Спільним для всіх є лише поступове підвищення цільових показників збирання  упаковки. Так, наприклад в Японії лише упродовж 1997 - 2000 років  збір і переробка відходів тари та упаковки зросли на 27%. У деяких країнах ЄС вже до 2016 року ці показники досягали 80%. Хоча ще в далеких 1990–х вони складали лише від 20 до 30%.

Всі системи РВВ у Європі умовно можна поділити на дві групи:

  • -робота в країні однієї неприбуткової організації колективної РВВ. Саме з такого підходу починала більшість європейських країн. Наразі ця модель збереглася у Фінляндії, Ірландії, Бельгії, Нідерландах, Іспанії, Італії, Чехії.
  • -створення в країні декількох організацій РВВ. Наприклад, так працює система  у Німеччині та Австрії.

Саме схожу модель із Австрією і прагне запровадити Україна. Однак варто враховувати, що за час становлення системи РВВ більшість країн змінювали її модель мінімум 2-3 рази. Так, ми можемо не створити ідеальний підхід одразу. Однак, маємо вже зараз запустити ці процеси.

Прийняття законопроекту  – це лише перший крок, який не дасть миттєвих результатів. Поява повноцінної системи РВВ – це розбудова інфраструктури, великі фінансові інвестиції, тому процес буде поступовим. За даними експертів та з врахуванням міжнародного досвіду, для становлення системи РВВ Україні знадобиться близько 7 років.

Ми вже втратили час та відстали від наших європейських колег щонайменше на 20 років, тож більше зволікати із впровадженням змін не можна.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Фото: Ivan Rusev / Facebook
Екологічний моніторинг Одещини: чому море викинуло тонни рапанів, але жодного коника
1 хв на прочитанняВчора
Чому в Україні зникли снігурі
Куди зникли снігурі: чому «символи зими» залишають українські міста
2 хв на прочитання31 Січня 2026
Коні Конік на острові Єрмаків
На Одещині успішно розвивається популяція диких коней Конік
1 хв на прочитання31 Січня 2026
Міжнародний день зебри 31 січня: чому ці тварини під загрозою та цікаві факти | GreenPost
Смугаста унікальність: 31 січня світ відзначає Міжнародний день зебри
2 хв на прочитання31 Січня 2026
На шляху до ОЕСР: нові зобов'язання України у сфері екології та хімічного контролю
1 хв на прочитання29 Січня 2026
Аргентина реанімує найбільший у світі завод із виробництва важкої води
2 хв на прочитання29 Січня 2026
В уряді кадрові зміни: звільнено заступників міністрів охорони здоров'я та економіки
2 хв на прочитання29 Січня 2026
Рись без кордонів: унікальний моніторинг розкрив реальну чисельність рідкісного хижака в Ужанському нацпарку
6 хв на прочитання28 Січня 2026