Розроблена в Нідерландах «Абетка раку грудей» робить самодіагностику «легкою, як ABC»: що слід знати про це захворювання

У всьому світі жовтень — це місяць поінформованості про рак грудей, а 15 жовтня відзначають Всесвітній день боротьби з раком молочної залози. Серед онкозахворювань найбільше випадків припадає саме на цей вид раку. 2020 року за даними ВООЗ його діагностували у 2,3 млн осіб, 7,8 млн — продовжили жити із цим захворюванням, 685 тисяч померли.

Якщо вчасно виявити рак грудей і почати лікувати його якомога раніше, терапія зноситься легше і буде більш ефективною. Інформування та рання діагностика — головне, що ми можемо зробити.

Щоби підвищити обізнаність людей про рак молочної залози, нідерландська рекламна агенція TBWA\NEBOKO спільно з медичними експертами розробила спеціальний алфавіт. «Абетка раку молочної залози» — це анімаційна серія з 26 літер, які позначають різні фактори, пов’язані з раком грудей.

Місія кампанії полягає в тому, щоб проінформувати молодих чоловіків і жінок про 26 факторів і симптомів раку молочної залози та про важливість регулярних обстежень.

Дослідження показали, що 84 % респондентів можуть згадати лише один симптом раку молочної залози — шишку. 85 % не знають, що більшість можливих симптомів раку молочної залози виявляються під час огляду. Багато людей не знають, що 20-25 % тих, у кого діагностують рак грудей, молодше 50 років. Дуже часто діагноз ставлять на пізніх стадіях, що ускладнює лікування.

«Абетка раку молочної залози»

Наразі остаточно невідомо, що саме спричиняє рак молочної залози, але існують певні фактори ризику розвитку цієї хвороби. Про це розповідає Василь Кир’ян, завідувач хірургічним відділенням КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради».

Фактори ризику виникнення раку молочної залози

• Спадкова схильність. Високий ризик захворіти у дівчат, чия мати, бабуся чи інші близькі родичі жіночої статі перенесли онкологію грудей.
• Відсутність вагітностей та пологів.
• Пізня перша вагітність (у 30 років і старше).
• Вік (імовірність захворювання зростає після 40 років і стає максимальною до 64 років).
• Ранній початок менструацій — у віці до 12 років.
• Пізня менопауза — після 55 років.
• Аборти в минулому.
• Безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі.
• Народження першої дитини у віці понад 30 років.
• Високий рівень естрогену в крові.
• Супутні захворювання ендокринної системи (гіпотиреоз, цукровий діабет), серцево-судинні (артеріальна гіпертензія), репродуктивної системи (міоми, ендометріоз).
• Спосіб життя — систематичне куріння, зловживання алкоголем, надмірна вага й ожиріння, фізична інертність, стрес).
• Перенесений раніше рак грудей або рак яєчників.
• Несприятливі чинники довкілля (погіршення екології, вплив джерел радіації).
• Травми та проліферативні захворювання молочних залоз (фіброзно-кістозна мастопатія).

Не слід забувати систематичне самообстеження молочних залоз щомісяця наприкінці менструації (на 7-14 день менструального циклу). Зверніть увагу на зміни форми молочної залози, її шкіри та соска, виділення із соска молочної залози, ущільнення в молочній залозі, збільшення пахвових лімфовузлів.

Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози:

• прозорі чи кров’янисті виділення з грудей;
• втягнення соска, деформація ареоли;
• зміна кольору (почервоніння), форми чи зовнішнього вигляду або структури шкіри  грудей (набряк, збільшення чи зменшення розмірів);
• зміна шкіри молочної залози за типом «апельсинової кірки»;
• ущільнення чи новоутворення у молочних залозах;
• ерозії, кірочки, виразки в зоні соска, ареоли;
• збільшення пахових або надключичних лімфовузлів.

Перераховані симптоми не завжди однозначно вказують на рак молочної залози, але виключити злоякісне захворювання може тільки фахівець після обстеження. Якщо ви помітили один або кілька симптомів, зверніться до лікарів.

Профілактика

Важливо дотримуватись здорового способу життя, проходити систематично профілактичні огляди, лікувати передракові захворювання. Жінкам до 40 років раз на рік потрібно проходити УЗД молочних залоз і консультацію мамолога. Після 40 років слід робити мамографію кожні два роки, а за наявності деяких факторів ризику — раз на рік. Після 50 років потрібно проходити мамографію щороку. Провідним методом ранньої діагностики раку молочної залози у світі вважають мамографію. Із введенням мамографічного скринінгу у країнах Європи значно збільшилася кількість виявленого первинного раку молочної залози.

За необхідності жінка має бути направлена в спеціалізований заклад для більш ґрунтовного обстеження, що може включати МРТ молочних залоз, сцинтиграфію (радіоізотопне дослідження кісток скелету), комп'ютерну томографію, ПЕТ-КТ. Для встановлення точного діагнозу необхідно провести біопсію утворення молочної залози. Це може бути пункційна аспіраційна біопсія (тонкоголкова) для проведення цитологічного дослідження та трепан-біопсія, яка дозволяє одержати стовпчик тканини для гістологічного дослідження.

Успішне лікування раку молочної залози залежить від стадії захворювання. При першій стадії своєчасне лікування призводить до одужання 95 % пацієнток.

Основна рекомендація — регулярно проходити профілактичні огляди. Ви проходите обстеження не для того щоб виявити хворобу, а для того, щоб бути впевненою, що ви – здорові! Рання діагностика рятує життя!

Тимчасом науковці з Клівлендської клініки розробили вакцину проти раку грудей.