Росіяни думають, що раз їх досі не загеноцидили, то вони не програли, хоча насправді все не так — експерт
Які критерії перемоги та поразки?
Росіяни, зомбовані багаторічним пропагандистським «побєдобєсієм», вважають, що перемога може мати лише один вигляд: підписання беззастережної капітуляції в лігві ворога (у його поваленій столиці). Натомість поразка в їхньому уявленні — це тотальний геноцид етносу. З висновком: якщо ми досі живі, то непереможні. Але це зовсім так, пояснює відомий російський громадський і церковний діяч, письменник, колишній протодиякон РПЦ МП, колишній старший науковий співробітник кафедри філософії релігії та релігієзнавства філософського факультету МДУ Андрій Кураєв.
Він нагадує, що жоден життєво важливий центр Росії не зачепила Кримська війна. Вона торкнулася її далеку периферію. Навіть Крим повністю інтервенти зайняти не змогли. Москва не згоріла. Петербург і Кронштадт були захоплені морськими десантами Антанти. Але Росія ту війну однозначно програла. Підписаний мир не був «беззастережною капітуляцією», але він зафіксував чималі поступки Російської імперії.
І жоден японський солдат не ступив на територію Росії у 1905 році. А Росія ту війну програла. І це теж не було беззастережною капітуляцією. І навіть пів-Сахаліна Вітте відсперечав. Але поразка все одно була.
Також жодна європейська колонія не вторгалася на території своїх європейських метрополій — і всі вони (від США до В'єтнаму) врешті-решт виграли свої війни за незалежність.
Тому теза «Україна не може дійти до Москви та Челябінська, а отже, не може перемогти Росію» — складна. Так само як і теза «Росія не може перемогти, оскільки Україна не капітулює». І це не кажучи вже про те, що щось, що зараз здається перемогою, насправді може бути зародком майбутньої катастрофічної поразки. І про те, що перемога військового вождя може обернутися багаторічним лихом для його ж народу», — наголошує Кураєв.
Нагадаємо, російські війська, ймовірно, захопили Соледар — американський Інститут вивчення війни (ISW).