Російські війська, ймовірно, захопили Соледар — американський Інститут вивчення війни (ISW)
Чим це загрожує ЗСУ?
Скріншот карти https://www.scribblemaps.com/maps/view/The-War-in-Ukraine/091194/
Російські війська, ймовірно, захопили Соледар, ідеться у зведенні американського Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики зробили такий висновок на основі аналізу фото та відео, зроблених у Соледарі 11 та 12 січня: «Російські сили, ймовірно, взяли під контроль більшу частину, а, можливо, і весь Соледар та, ймовірно, змусили українські частини відступити із західних околиць міста».
Про те, чим загрожує ЗСУ повна втрата контролю над Соледаром, розповіли у незалежному виданні «Важливі історії».
Соледар розташований за 10 км на північ від Бахмута — міста, яке російські війська штурмують із липня. Взяття Соледара буде найбільшим успіхом росіян із липня, коли вони захопили Лисичанськ у Луганській області. Втім, Лисичанськ приблизно вдесятеро більший за Соледар: до війни в ньому мешкало близько 100 тисяч осіб, у Соледарі — близько 10 тисяч.
Військовий експерт Ян Матвєєв називає Соледар важливим опорним пунктом ЗСУ, його захоплення ускладнить становище українських військ у Бахмуті.
«Поруч із Соледаром проходить дорога на Сіверськ, а також поряд розташоване важливе перехрестя дороги на Слов'янськ. Звичайно, захопивши Соледар, російські частини розширюватимуть фронт і можуть перекрити всі ці шляхи постачання», — каже Матвєєв. Аналітик зазначає, що це не критично, оскільки постачати Бахмут можна й іншими дорогами.
Якщо падіння Соледара призведе до взяття Бахмута та Сіверська, то частинам ЗСУ доведеться відступити на захід.
«Можливо, російські війська наблизяться до Слов'янська та Краматорська. Але вже видно, що жодного критичного провалу українці не допускають і розвалу фронту не буде. Максимум що станеться — фронт зрушить на 10–15 км на захід», — каже Матвєєв.
«Взяття росіянами Соледара, зрозуміло, ускладнює подальшу українську оборону Бахмута. Якщо буде взято Бахмут, це означатиме залишення нинішньої лінії оборони на Донеччині на цій ділянці і перехід до наступних», — додає військовий експерт Давид Гендельман.
У Росії взяття Соледара називають великим успіхом, насамперед, тому що це перше взяття чогось більш-менш значного за кілька місяців
Обидва аналітики зазначають, що взяття Соледара має для російської влади важливе політичне значення.
«Звичайно, російська пропаганда сильно перебільшує значущість цієї битви», — говорить Матвєєв.
«У Росії взяття Соледара називають великим успіхом, насамперед, тому що це перше взяття чогось більш-менш значного за кілька місяців. На тлі відсутності інших успіхів будь-який успіх буде наголошуватися», — зазначає Гендельман.
Однією з головних цілей битви за Бахмут обидві сторони називають завдання збитків противнику.
«Наше завдання — це не сам Бахмут, а знищення української армії та зниження її бойового потенціалу, що вкрай позитивно позначається і на інших напрямках, тому цю операцію й назвали „бахмутською м'ясорубкою“», — говорив Євген Пригожин наприкінці листопада.
«Він [Бахмут] не має жодного значення, по суті. Тобто він важливий лише в одному: ми їм влаштували пастку, де палимо їхні останні резерви», — сказав у грудні радник Офісу президента України Олексій Арестович в інтерв'ю Дмитру Гордону.
Хто зазнає більших втрат під Соледаром, сказати складно.
«Дані приховують, зрозуміло лише, що значні втрати з обох сторін.
При цьому він вважає, що якщо українські військові не відступають із Соледара, отже, їхні втрати «не надкритичні» і в цій боротьбі є сенс.
«Втрати великі з обох боків, і одне з головних наслідків конкретно для ЗСУ у тому, що вони змушені були перекидати до Бахмута та Соледара великі резерви, які можна було б використати для наступів на інших напрямках», — вважає Гендельман. Приблизно те саме агентству Bloomberg говорив Ігор Левченко з українського аналітичного центру «Нова політика». За його словами, через перекидання резервів під Бахмут найближчим часом у ЗСУ може не вистачити сил для наступу.
Під Соледаром багато старих тунелів соляних копалень. 10 січня британська розвідка писала, що їхня загальна протяжність — близько 200 км, а обидві сторони побоюються, що противник може використати шахти, щоб зайти в тил.
Щодо військового значення шахт, то його, як стверджує Матвєєв, не треба переоцінювати.
«Це не печери, це саме промислові шахти, які нехай і мають розгалужену систему штолень, але навряд чи мають купу входів. До того ж багато хто з них проходить на глибині понад 100 м», — каже Матвєєв.
За його словами, такі шахти легко блокувати й обшукати.
«Єдина реальна перевага цих шахт — можливість приховувати там поранених. Також боєприпаси на довгострокове зберігання. Тому що від бомбардування вони не страждають», — вважає експерт.
Вчора ми вже писали, що наступні 24 години будуть критичними: оборонець Соледара розповів про реальну ситуацію у місті.
