Росія має перевагу в чисельності армії й озброєнні, та ЗСУ може звести це нанівець — BBC News

Український наступ неминучий, вважають аналітики BBC News. Проте слід враховувати деякі проблеми, які ускладнюють ситуацію для ЗСУ.

Російська армія має чисельну перевагу, що дуже важливо. Однак концентрація сил на напрямку удару з боку ЗСУ може перевищувати співвідношення один до трьох.

Чисельну перевагу можна створити, зібравши війська на певному напрямку. Саме так зазвичай і роблять перед наступом, але тут виникає ще один фактор — хоча українська армія, як вважається, має більш досконалі можливості розвідки, ніж російська, та все одно приховати концентрацію великої ударної сили практично неможливо.

Ударне угруповання може налічувати десятки одиниць бронетехніки, велику кількість машин підтримки — інженерних, ремонтно-евакуаційних, паливозаправників, підвізників боєприпасів, санітарних машин і просто вантажівок, на яких перевозять різні вантажі. Їй потрібні склади боєприпасів та пального, госпіталі.

Існує багато різних способів приховати розгортання ударних сил — маскування, розподіл, висування на вихідні позиції в останній момент перед початком наступу, різні прийоми дезінформації, відволікаючі удари в іншому місці та багато іншого.

Але в сучасних умовах, коли з обох сторін діють безпілотники, використовуються різні засоби електронної розвідки, є своя агентура в тилу противника, приховати розгортання великого угруповання навряд чи вдасться.

Однак навіть якщо це станеться, ефект раптовості все одно зіграє свою роль.

Річ у тім, що у разі початку масштабної наступальної операції з проривом фронту сторона, що обороняється, буде змушена проводити маневрену оборонну операцію. Для того, щоб усунути загрозу, їй доведеться збирати резерви, підтягувати їх до місця прориву і вводити в бій.

Це більш складне завдання, оскільки будь-яке військове угруповання все одно має свій тил, воно теж потребує боєприпасів, пального й інших необхідних речей.

Ці запаси вже є на складах, але логістика, особливо після багатомісячної оборони, організована для забезпечення військ на певних позиціях, а у разі прориву противника війська змушені швидко реагувати на загрози з несподіваних напрямків.

В ідеалі сторона, що обороняється, повинна бути готова швидко підтягнути резерви до будь-якої точки фронту. Але для Росії зробити це важче — фронт зігнувся великою дугою. ЗСУ можуть накопичувати сили в центрі цієї напівохопленої Росією території, і в такій ситуації логістика набагато простіша.

Відстань між, умовно кажучи, Сватово на півночі Луганщини та Новою Каховкою під Херсоном для ЗСУ менша у кілька разів.

Тому наступальна операція цілком могла б пройти за тогорічним сценарієм, коли в серпні криза під Херсоном передувала наступу під Ізюмом — у такому разі російській армії, що обороняється, довелося реагувати на дві кризи, розташовані на великій відстані одна від одної.

Складність тут у перекиданні резервів на велику відстань. У такій ситуації генштабу сторони, що обороняється, доводиться вирішувати вдвічі складніше завдання на різних напрямках.

Нарешті, удар, завданий у несподіваному місці, може створити справжній хаос у тилу військ, що обороняються.

Російська армія, як зазначає багато навіть проросійських експертів, має проблеми з командуванням, зв'язком, ситуаційною обізнаністю. У разі прориву фронту і плутанини ці проблеми можуть погіршитися, звівши нанівець переваги в чисельності й озброєннях.

Нагадаємо, непрямі дані говорять про готовність української армії до наступу — Бі-бі-сі.