Водосховища на Росі влітку: пропозиції громадськості враховано

2 хв на прочитання08 Квітня 2020, 18:29
фото Ростислава Маленкова з ФБ-групи "Рось"

На притоки Дніпра очікує маловоддя

Режим роботи водосховищ правої притоки Дніпра – Росі – встановлено із врахуванням пропозицій громадськості. Про це GreenPost повідомив співзасновник благодійної організації «Врятуємо Рось» (Сейв Рось) Олег Собченко.

«Ухвалено, фактично, єдино правильне рішення цього сезону - тримати повні водосховища для спрацювання при маловодді, щоб підтримати течію. ВПЕРШЕ передбачено ПОСТІЙНЕ підтримання течії, якщо будуть виконувати, то цей сезон ми так-сяк переживемо. Що далі - час покаже. Але вже зараз я б пропонував більші спрацювання водосховищ для підтримки більшого водообміну», - повідомив Олег Собченко, співзасновник благодійної організації «Врятуємо Рось»

Режим роботи водосховищ у басейні Росі на весняно-літній період 2020 року днями встановила міжвідомча комісія за участі Державного агентства водних ресурсів.

«Враховані 4 з 5 моїх пропозицій до комісії, я задоволений», – додав Олег Собченко.

Зокрема, домовилися не проводити так звану промивку русла.

«Так звану промивку русла Росі цієї весни вважаємо недоцільною, з причин маловодності, раннього початку нересту риби, та можливою шкодою для Стеблівського та Корсунського водосховищ. У випадку «промивки» у ці водосховища могли би потрапити у великій кількості біогенні речовини разом з осадом, змитим з вузького річища Росі нижче за течією від очисних споруд ТОВ Білоцерківвода», – пояснює активіст.

Нагадаємо, що за інформацією Укргідрометцентру, у басейні приток Середнього Дніпра у березні, як і в лютому, утримувались аномально тепла погода, опади розподілялись у часі та по території дуже нерівномірно. Це стосується і річки Рось, яка є правою притокою Славутича.


Рось — річка, що переважно тече на Придніпровській височині, у межах Вінницької, Київської та Черкаської областей України. Річковий басейн частково також охоплює Житомирську область. Є правою притокою Дніпра. Вікіпедія

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: