Річки вийшли з берегів — Китай бореться з повінню

Після багатоденних злив Південно‑Західний Китай опинився на межі стихійного лиха: річки вийшли з берегів, міста перетворилися на водні артерії, а техніка рятувальників працює у дванадцятиденному марафоні. Про це повідомляють сайт Reuters.

Кількість затоплених, евакуйованих та жертв росте

У провінції Ґуйчжоу, зокрема у повітах Ронджан та Концзян, з початку сильних дощів загинуло щонайменше шість осіб. За підрахунками, понад 80 000 мешканців були евакуйовані у безпечні райони як термінова міра реагування. Місцеві служби працювали в умовах, коли річкові води досягли рівня, несхожого на поточні останні 30–50 років.

Другу хвилю злив за тиждень зафіксовано в суботу, 28 червня, коли рівень річки в Рондджані знову піднявся до найвищого критичного рівня, що змусило евакуювати ще понад 40 000 осіб. Гідрологи повідомляли про досягнення піка на позначці 253,5 м, що на 2 м перевищувало критичну межу безпеки.

Життя під водою: коли звичайні вулиці стають каналами

[gallery id=488]

Транспорт і комунікації опинились під ударом: дороги засипані зсувами, мости зруйновані, а телефонний зв’язок у сільських районах практично відсутній. У Ронджані авто буквально не могли рушити з місця — транспорт провалювався у підземні паркінги й дощові колектори.

В одному з драматичних випадків — водій вантажівки опинився завислим у повітрі над обваленим мостом, доки пожежники через кілька годин не дістали його за допомогою пожежної драбини та страхувальних мотузок.

Чорні лебеді й кліматична реальність

Екологи та чиновники попереджають: подібні «чорні лебеді» — катастрофічні зсуви чи обвали дамб — можуть стати руйнівною нормою під впливом кліматичних змін. Аналіз свідчить, що Азія набагато швидше нагрівається за глобальний середній рівень, що веде до потужних дощових хвиль і порушення водного балансу.

В одній зі сцен, що стало символом мужності регіону, восьмирічна дівчинка, вилазячи за загубленим взуттям, потрапила під потужну течію й опинилася в стічному колекторі. Попри те, що вона провела там понад сім годин, рятувальники знайшли її живою і неушкодженою, що стало прикладом невгасимої віри у диво і силу екстрених служб.

Державна відповідь — гроші, переселення і нові правила

З урядового центру вже перерахували у фонди надзвичайної допомоги близько 200 млн юанів (~14 млн доларів) на підтримку найбільш постраждалих регіонів, включно з компенсаціями за втрати господарств, врожаю, сільськогосподарської техніки та загиблих тварин. Урядова програма також охоплює субсидії на тимчасове проживання, відбудову житла й відновлення енергомереж у найбільш уразливих районах.

Крім безпосередньої допомоги, влада оголосила про впровадження нових нормативів реагування на надзвичайні ситуації. Згідно з оновленими правилами, до 70% збитків буде компенсовано коштами державного бюджету, незалежно від можливостей місцевих органів.

Розширено систему раннього попередження про стихійні лиха, а місцевим адміністраціям доручено оновити плани евакуації, включаючи механізми для найвіддаленіших сіл. Уряд також ініціює перевірку гідроспоруд і водосховищ на предмет стійкості до екстремальних навантажень.

Вода не зупиняється: трагедія в ПАР передувала стихії в Китаї

Повінь, що охопила Південну Африку, стала одним із перших серйозних кліматичних сигналів цього року. Ще до масштабних підтоплень у Китаї, зливи спричинили катастрофу в ПАР: за повідомленням ABC News, до середини червня загальна кількість загиблих унаслідок кількамісячних паводків перевищила 100 осіб.

Особливо сильно постраждала провінція Західний Кейп: зруйновано дороги, пошкоджено водопостачання, деякі регіони втратили електроенергію. Частину територій довелося визнати зоною лиха. Повені стали наслідком рідкісної концентрації злив, яких тут не спостерігали десятиліттями.

Події в ПАР, а за ними — в Китаї, демонструють зростаючу нерівномірність кліматичних процесів. Континенти, розділені тисячами кілометрів, однаково потерпають від стихії, яка приходить неочікувано, але з усе більшою регулярністю. Це вимагає не тільки локального реагування, а й глобального бачення: як адаптувати міста, інфраструктуру та політики до майбутнього, яке вже почалося.

Стихія як дзеркало — випробування для інфраструктури та свідомості

Така масштабна стихія — ще раз підтвердження того, як мінливий клімат перевіряє на міцність інфраструктуру і громади. Поки рятувальні команди прибирають території, а уряд обдумує нові стратегії адаптації, повінь у Ґуйчжоу лишає після себе не лише зруйновані мости й підтоплені вулиці, а й важливі запитання до майбутнього: чи готові ми до все частіших проявів екстремального клімату?

Ці події — не просто природне лихо, а маркер часу, у якому ми живемо. Екстремальні погодні явища — від безпрецедентних злив до аномальних посух і спеки — стають частиною нової норми, на яку потрібно мати системну відповідь. Відновлення після таких катастроф — не лише про техніку і ресурси, а й про бачення, спроможність навчатися на досвіді й запобігати ризикам у майбутньому.

Світ, і Україна зокрема, мають бути готові до комплексних викликів — не лише воєнних, а й екологічних, гуманітарних та кліматичних. Усе частіше саме погодні катастрофи стають індикаторами вразливості систем, і лише спільні зусилля можуть зробити їх менш болісними для людей і природи.

Більше новин читайте на GreenPost.