Реформа зменшення промислового забруднення: переймаємо досвід ЄС

2 хв на прочитання01 Листопада 2024, 06:30
Щорічне звітування щодо дотримання умов дозволу на викиди Image by Pixource from Pixabay

Менш ніж за рік Україна почне впроваджувати європейські правила контролю за промисловими викидами.

Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Він імплементує окремі глави Директиви 2010/75/ЄС. Менш ніж за рік положення Закону набудуть чинності й нові європейські правила почнуть поступово впроваджуватися в Україні.

У Євросоюзі формування та вдосконалення законодавства про зменшення та контроль промислового забруднення відбувається безперервно. Європейські чиновники, бізнес та громадськість перебувають у постійному діалозі, а підприємства працюють в умовах перманентного посилення екологічних вимог і стандартів.

Тому коли з’явилася Директива 2010/75/ЄС, країнам-членам не потрібно було приймати нове для себе законодавство, достатньо було внести зміни в чинне. 

Національне законодавство у ЄС у сфері промислового забруднення відрізняється від країни до країни, але не суттєво. Ці відмінності здебільшого стосуються лише підходів до адміністрування – наприклад, щодо визначення органів, які видають інтегровані довкіллєві дозволи. 

Загалом станом на 2015 рік було видано 51 615 інтегрованих довкіллєвих дозволів. Більшість з них – ще у 1999-2007 роках на основі Директиви 96/61/ЄС щодо всеохоплюючого запобігання і контролю забруднень.

Результати такої політики ЄС вражаючі. З 2004 по 2022 рік великі спалювальні установки в ЄС зменшили викиди діоксиду сірки і пилу на 92%, а діоксиду азоту на 70%. Причому таке скорочення викидів досягнуто одночасно з економічним зростанням.

Важливим для України є й європейський досвід фінансування екомодернізації підприємств. Фінансування природоохоронних заходів у ЄС здійснювалося не лише за рахунок власних ресурсів промисловості чи кредитних коштів, але і за сприяння різноманітних фондів ЄС та відповідних національних фондів країн-членів Європейського Союзу. 

Важливо також розуміти, що екологічні проєкти в країнах ЄС часто реалізовувались паралельно з реконструкцією, модернізацією та переоснащенням основного обладнання. Тому іноді важко виокремити суто екологічну компоненту в таких інвестиціях. 

Такий досвід слід взяти до уваги і українському бізнесу, наголосили у Міндовкілля. Адже реконструкція та переобладнання за європейськими екологічними стандартами має більше шансів на залучення міжнародного фінансування. Ухвалення європейського довкіллєвого законодавства в Україні ще більше посилило ці можливості.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: