Рада збільшила штрафи за підпал лісу, але не прописала їх механізму
06.02.2020 | Олег Листопад
Верховна Рада збільшила розмір штрафів за порушення вимог пожежної безпеки в лісах. Щойно його підпише президент, порушники викладатимуть з кишень від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів. Про це йдеться у тексті законопроєкту №1149.
Посадові особи за порушення протипожежних правил заплатять
від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нагадаємо, що неоподатковуваний мінімум наразі складає 17 гривень, отже максимальне покарання громадянина – 850, чиновника – 1700 гривень. Зараз це покарання – від 85 до 255 грн для громадян і від 255 до 850 – для посадових осіб.
За дії, що призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, у новому законі штрафи передбачені ще більші: для громадян - від 850 до 1700 грн, для посадових осіб - від 1020 до 2040 грн.
«В будь-якому випадку це гарна новина, хоча виглядає як напівміра. Без механізму реалізації таких штрафів накладають одиниці. А пожеж стається - сотні тисяч. Отже, на даний час це не працює»,
– прокоментував GreenPost ухвалення закону директор Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.
Як зазначив експерт, Східноєвропейський центр моніторингу пожеж ще навесні минулого року пропонував комплексний закон, який не тільки посилює відповідальність, а й спрощує механізм контролю та стягнення штрафів, але він так і не був ухвалений.
«Головна проблема у
недостатніх повноваженнях та оперативності органу, який стягує
штраф. Якщо під час надзвичайної пожежної небезпеки будуть створені
спільні патрулі лісників, ДСНС та поліції або нацгвардії - тільки тоді це
спрацює. Достатньо зробити випадки штрафів надбанням громадськості - і
люди будуть знати, що покарання невідворотнє. Отже, знатимуть, що не можна
підпалювати», – додає Зібцев.
Відповідальність мають нести не тільки фізичні особи, а й
громади, переконаний фахівець.
«На даний час у громадах є певний вакуум відповідальності за притягнення порушників - ніхто не бере на себе ініціативу і не проявляє твердості у охороні екосистем, бо вони «нічиї», тож «хай держава опікується», - стверджує він.