Путін не виявляє ніякого поспіху у визнанні результатів псевдореферендумів, на це є певні причини
І дата серйозна, і наслідки лякають.
Звернення Путіна до Федеральних зборів 30 вересня не затверджено і може перенестися на пізніший термін. Про це заявив прес-секретар президента Російської Федерації Дмитро Пєсков.
«ЗСУ відступати не хочуть, Лукашенко приєднуватись до війни та визнавати референдуми не горить бажанням, мобілізація йде по гумовій попі, починаючи від масової евакуації громадян за межі священного ГУЛАГу; продовжуючи призивом інвалідів, лікарів, учителів, студентів, людей похилого віку, шизофреніків, аутистів, померлих; плавно переходячи у фізичне вимирання виробництв і населених пунктів, звідки забирають 100 % чоловіків, усіх і без розбору; закінчуючи тотальною відсутністю їдла та спорядження для мобілізованого м'яса. І раби змушені купувати за свої гроші устілки, каски та ліки, бо друга армія у світі, велика держава, могутня імперія не може навіть одягнути на вірну смерть свій витратний матеріал.
— коментує ситуацію російське незалежне видання «ДЗВІН XXI».
Рада Федерації також повідомляє, що ніяких позачергових засідань щодо приєднання українських земель не буде — засідання, на якому Радфед збереться затвердити підсумки голосування, планується за робочим графіком 4 жовтня.
«Путін не підписуватиме 30 вересня, навіть якщо збере весь російський правлячий клас для послання цього дня», — вважає політичний аналітик Іван Преображенський.
Експерт переконаний, що Путін затвердить цифри, намальовані на бутафорських референдумах, до свого Дня народження — 7 жовтня.
«Іменини серця для кремлівського людожера. Подарує собі мільйони живих (і мертвих).
Людина, яка так робить, абсолютно навіжена, це очевидно», — говорить Преображенський.
На Телеграм-каналі «Малюта Скуратов» також розповідають про можливі наслідки серйозного рішення Радфеду, яка 4 жовтня може розглянути входження «ДНР», «ЛНР», Херсонської та Запорізької областей до складу РФ.
Отже, що в результаті отримує Росія?
- Відсутність точного та будь-ким визнаного державного кордону на заході. Навіть не тільки визнаного, а й зрозумілого хоч комусь, зокрема керівництву РФ.
- Затяжний конфлікт на західній стороні із ризиком переходу всередину країни.
- Необхідність утримувати окуповані території, витрачати не лише гроші, а й людей на охорону.
- Зростання соціального навантаження бюджету.
- Вбиту санкціями та добиту для надійності мобілізацією економіку.
- Втрату партнерів навіть на рівні СНД.
- Сотні тисяч власних громадян, які стали біженцями внаслідок мобілізації.
- Тисячі загиблих і поранених.
- Ризик ядерної війни.
- Задоволене самолюбство Володимира Путіна й ультрапатріотів.
«Воно того точно варте?» — запитує «Малюта Скуратов».
Ми вже писали про голосування «на пеньках»: який путінський «сакральний сенс» у фейкових референдумах.
