Догори
Дати відгук

Притоки Тиси на Рахівщині звільнили від штучних перешкод

На притоках Тиси прибрали залишки споруд зі сторічною історією.

2 хв на прочитання22 Листопада 2024, 16:27
ФОТО: Розчистка притоки Тиси / Карпатський біосферний заповідник ФОТО: Розчистка притоки Тиси / Карпатський біосферний заповідник
Поділитись:

У Карпатському біосферному заповіднику розчистили притоки найбільшої річки Закарпаття - Тиси - від штучних перешкод. Про це повідомили у Заповіднику.

З русел двох рік прибрали залишки трьох аварійних дамб. При чому дві з них - це колишні гаті для сплаву деревини на потоках Квасний та Богдан. Вони були зведені більше сотні років тому. Крім того, одна - бокова дамба на потоці Білий.

Як наголосили екологи, залишки цих штучних споруд створювали перешкоди для природної течії русла та негативно впливали на біорізноманіття, призводили до руйнування прилеглих доріг, та становили загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

“Дамби не лише перешкоджали природній течії річок та міграції риб, але і руйнували дороги, необхіді для місцевих жителів. Зокрема, для потреб полонинських господарств, служби МНС – для рятування людей, а для заповідника ці дороги мають протипожежне та природоохоронне значення і є важливими для роботи служби державної охорони установи. Та попри важливість цих робіт, в країні триває війна, тож ми не могли провести таку роботу за рахунок бюджетних коштів. На ці роботи вдалося залучити кошти європейського донора”, - розповів директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак.

Зараз на притоках Тиси відновлюють заплави та висаджують саджанці вільхи для швидкого відновлення та укріплення берегів, що зазнали ерозії внаслідок впливу штучних споруд.

До недавнього часу дамби вважалися економічними перевагами для суспільства. Сьогодні у світі триває переоцінка впливу дамб. Їхній вплив переглядають в екологічному та економічному аспектах.

"Забудовуючи русла ми втрачаємо біорізноманіття, стабільність та життєздатність річкової системи, так і в економічному ключі: чи справді економічні вигоди від зарегулювання русла є більшими, порівняно з природними перевагами, що ми натомість втрачаємо, коли змінюємо природну течію річки (адже, жертвуємо рибою, безпекою, чистою водою та життєво важливими дорогами для комунікації громад)”, - пояснив керівник ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” Богдан Проць.

У Заповіднику уточнили, що проєкт реалізовується за підтримки благодійної організації The European Open Rivers Programme. Роботи проводили у межах проєкту ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”, у партнерстві з Карпатським біосферним заповідником.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.