Природні фактори чи прорахунки влади: на кого "повісити" спалення країни

5 хв на прочитання24 Квітня 2020, 11:44
Фото з ФБ Костянтина Ялового

Голова Екологічної комісії Київради vs експерти і активісти

Чому не можемо загасити пожежі? Цим питанням задається у своєму ФБ голова постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики Костянтин Яловий.

"Пожежі не відпускають Україну. В Чорнобилі горять торфовища, вивільняючи тони вуглецю у повітря. Сьогодні (23 квітня - ред.) на Рівненщині згоріло 7 будинків. На Житомирщині продовжуються пожежі у лісах. За інформацією ДСНС 2020 року кількість пожеж в порівнянні з аналогічним періодом 2019 зросла на 21,3%. В середньому в Україні за день відбувається 238 пожеж", - повідомляє депутат Київради.

Підпали чи зміни клімату?

Яловий аналізує причини цього катастрофічного явища.

"Чув різні версії, чому все це відбувається: підпали, не вистачає техніки і працівників, щоб загасити маленькі осередки, селяни палять траву. Це все правильно. Але першопричина таких масштабних, таких катастрофічних пожеж глобальна. Для роз’яснення потрібно два слова – зміна клімату", - пише Костянтин Яловий.⠀

Як так проявляється глобальне потепління, що ми не можемо швидко загасити пожежі?

1️⃣Минуле літо било температурні рекорди. Цьогорічна зима – напрочуд тепла, суха і безсніжна. Тому навкруги все висушене – грунт, трава, дерева. Ідельні умови для загоряння.

2️⃣Змінився вітер. Тепер він набагато сильніший, тож розносить пожежі по більшій площі. Вітер розкидає тліючий попіл, створюючи ще більше осередків.

3️⃣Немає опадів. Дощі могли би загасити пожежі і зволожити суху землю. Але через глобальне потепління змінився розподіл опадів. Десь їх стало занадто багато, десь немає взагалі.

"Ці всі фактори призводять до того, що вогонь рухається зі страшною швидкістю. Швидкістю більшою, ніж 10 років тому. Так стрімко, як автомобіль, який рухається прямо на вас. І до цього не готовий ніхто – ні пожежники, ні влада. Температура зростає на всій планеті. Горить не тільки Україна – пожежі відбуваються у всьому світі. Згадайте пожежі наприкінці минулого року в Австралії: знищено близько 18 мільйонів гектарів. Або ж пожежі у Сибіру минулого літа, які охопили 1.13 мільйонів гектарів. Зараз вже кілька днів горять 6 тисяч гектарів Бєбжанського національного парку у Польщі. Пожежі будуть виникати й надалі. Все більші й масштабніші. Все швидші", - прогнозує голова Екокомісії.

Що можна зробити?

✔️Посилювати штрафи за підпали та за спалювання трави.

✔️Впроваджувати нові технології гасіння пожеж.

✔️Забезпечувати рятувальників новою технікою.

✔️Робити кроки до покращення якості повітря.

"Глобальне потепління не можна загальмувати швидко. На це потрібні десятки років. Потрібно навчитись з цим жити. І шукати рішення вже зараз", - робить висновок Костянтин Яловий.

Влада не має аналізу, стратегії і плану дій

Експерти у коментарях під постом часто висловлюють дещо інше бачення причин катастрофічних пожеж та способів боротьби з ними. 

"Типова позиція, щоб зняти відповідальність за інституційний безлад і факапи влади, що мають корупційне підґрунтя. Типово, що депутат, керівник Екологічної комісії Київської міської ради з 2015 року, в своїх постах оминає конкретику по бюджету, тендерам, посадовцям, аналізу документів/програм. Киянам потрібні не «іміджеві» матеріали і «косметичні» заходи, а реальні дії з поліпшення екологічної ситуації", - зазначає експерт фонду "Скорочення ризиків" Людмила Ярошенко

На можливості зменшити забруднення повітря вказує й Ільгам Гасанов.

"Коли влада вирішить питання сміттєспалювальних заводів та полігонів смітнвих які і так щотижня палять і забруднюють повітря ціли рік? Коли місцева влада почне робити зелені зони не в вже існуючих лісах, а реально створювати парк в закинутій зоні. Коли перестануть рубати сотні дерев під об’єкти, які можна посунути. Коли влада перестане обрізати дерева під час реконструкції вулиці. Коли під нові дерева буде землі більше ніж ямка метр на вісімдесят сантиметрів. Коли перестануть привозити торф замість чорнозему. Це ті питання які спокійно можуть вирішити місцеві менеджери і глобально користі буде більше ніж [попереджати] поодинокі пожежі раз на рік в області", - заперечує депутату активіст.

На недолугі й поспішні рішення уряду вказує Микола Боровик.

"Все вірно. Але на цьому фоні відбувається у нас знищення Інституту цивільного захисту МНС, який і займається сучасними технологіями пожежогасіння. Тому, не варто очікувати від цієї установи результатів, нажаль. Рішення ухвалене звільненим урядом", - ділиться сумною інформацією фахівец.

Активіст Київського еколого-культурного центру Юрій Клейнос відзначає, що існують технолоічні способи покращити гасіння пожеж, але вони не застосовуються чомусь ні в Росії, де зараз, як і у минолому році, почалися масштабні пожежі, ні в Україні, де також є можливість виробляти таке спорядження.

"Російське підприємство "Базальт"виробляє авіаційні боєприпаси - спецфіальну авіабомбу АЗП-500 (авіаційний засіб пожежогасіння), призначену для гасіння лісових пожеж. Носіями цієї бомби можуть бути як літаки так і вертольоти, що перебувають на озброєнні кожної держави (це робить більш раціональним використання парку бойової авіації, підвищуючи наліт особового складу).

У Росії за цей час закуплено сотні тисяч бомб військового призначення та жодної бомби для пожежогасіння, при тому, що щорічно в самій Росії згорають мільйони гектарів лісу, а в усьому світі десятки мільйонів гектар.

У нас в Україні є свої підприємства з розробки авіаційних боєприпасів, і якщо перед ними в терміновому порядку поставити задачу розробки і виробництва аналогічного боєприпасу, ми змогли б не тільки свої проблеми вирішувати, а й закрити питання оперативного гасіння лісів у всьому світі. Та й потреба в таких боєприпасах не менша, ніж в авіабомбах військового призначення", - пояснює Юрій Клейнос.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: