Провал ядерного реактора Фламанвіль-3: урок для України

Проєкт будівництва ядерного реактора Фламанвіль-3 у Франції, що мав стати взірцем європейської атомної енергетики нового покоління, обернувся низкою невдач, які мають стати серйозним попередженням для України, повідомляє 24 Канал. Запущений у 2007 році, цей проєкт зіткнувся з колосальними перевищеннями бюджету та значними затримками, надавши цінний досвід щодо складності та ризиків великих атомних будівництв.

Початково реактор EPR у Фламанвілі мав коштувати 3,3 мільярда євро та запрацювати у 2012 році. Проте через серйозні технічні проблеми, такі як аномально високий вміст вуглецю в металі корпусу реактора та дефектні зварні шви в системах охолодження, терміни запуску неодноразово переносилися. Це призвело до неймовірного зростання витрат: за останніми оцінками, проєкт обійшовся у 23,7 мільярда євро, що майже в сім разів більше за початковий бюджет. Реактор був підключений до французької енергосистеми лише у грудні 2024 року, запізнившись більш ніж на 12 років.

Випадок Фламанвіля не є поодиноким. Інші проєкти реакторів нового покоління у Фінляндії, Китаї та Великій Британії також зазнали подібних затримок і подорожчань. Для України, яка планує будувати нові ядерні блоки AP1000 на Хмельницькій АЕС (ХАЕС 5 і 6), досвід Фламанвіля є особливо актуальним. Жоден великий реактор третього покоління у світі не був завершений вчасно та в рамках початкового бюджету. Це свідчить про надзвичайну складність технології та значні виклики в управлінні такими проєктами.

В умовах воєнного часу, макрофінансової нестабільності та відсутності повного місцевого циклу виробництва, а також досвіду роботи з цією конкретною технологією, ризик подібного провалу для України є надзвичайно високим. Експерти наголошують, що Україні варто ретельно вивчити ці уроки та розглянути альтернативні, більш децентралізовані енергетичні рішення. Європа вже рухається до гнучкіших та розподілених джерел енергії, відходячи від масштабних атомних інвестицій.

Більше новин читайте на GreenPost.