Позов популярного актора Єжи Штура відноситься до періоду з 2007 по 2015 рік, коли Польща ігнорувала обов'язкову до виконання Директиву Європейського парламенту та Ради Європейського союзу від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря і заходи його очищення в Європі.
22 лютого 2018 року Суд ЄС визнав, що в Польщі систематично порушуються положення цієї директиви - через недостатню увагу до її дотримання, забруднення повітря постійно перевищує встановлені норми. Саме на цю директиву посилалися адвокати Штура, вимагаючи від держави компенсації розміром в 20 тисяч злотих, які їх клієнт має намір перевести на рахунок фонду, що допомагає дітям з онкологічними захворюваннями.
Єжи Штур говорив в суді, що відчуває постійний стрес, оскільки живе і працює в Кракові та Варшаві, де близько шести місяців в році перевищені допустимі норми забруднення повітря. Він нагадав, що переніс онкологічне захворювання - рак глотки - і знаходиться в групі підвищеного ризику. «Мені стає все складніше виконувати свої професійні обов'язки. Іноді мені насилу вдається дотягнути до кінця виступу», - стверджує актор. За його словами, він не може відмовитися від участі в спектаклі навіть тоді, коли метеорологи попереджають про смог, але йому доводиться йти зі сцени через кашлю. «Нічого не поробиш, треба йти і грати, адже люди купили квитки», - сказав Штур.
Районний суд Варшави виніс вердикт, що громадяни мають право на компенсацію за те, що держава не доклала достатньо зусиль для боротьби із забрудненням навколишнього середовища відповідно до норм ЄС. Як пише газета Rzeczpospolita, «з цим вердиктом складно не погодитися, адже всі ми хочемо жити в чистому довкіллі. Але якщо гарненько задуматися, суд повівся ризиковано. Він фактично включив нові поняття в список особистих прав.
Якщо чисте повітря є нашим невід'ємним правом, то те ж саме можна сказати про чисту воду, ліс і так далі. Подальший розвиток цієї думки може виявитися непідйомним для держави. Адже що буде, якщо слідом за Штуром в суд підуть сотні тисяч поляків, які потребують компенсацій? Ми почнемо закривати шахти, фабрики, покінчимо з промисловістю? Дійсність не завжди можна охопити правовими нормами. Є ще громадські, політичні та економічні складові, про які суд просто забув».