Польща та Словаччина поставлять Україні винищувачі МіГ-29: експерти розповіли, як від цього зміниться ситуація на фронті

Польща та Словаччина оголосили про постачання Україні радянських винищувачів МіГ-29 — вони стали першими західними країнами, які наважилися передати ЗСУ літаки. МіГи можуть відіграти важливу роль у весняному наступі, особливо якщо вдасться їх озброїти високоточними далекобійними боєприпасами, кажуть військові експерти. Також Україна давно просить у США винищувачі F-16, але поки що безуспішно — рішення Польщі та Словаччини не вплинуло на позицію американців. «Важливі історії» поговорили з військовими експертами, щоб зрозуміти, як авіація союзників допоможе українському контрнаступу.

Першою про постачання Україні МіГів оголосила Польща. У вівторок про це сказав прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, а в четвер президент Анджей Дуда повідомив подробиці: чотири літаки буде поставлено за кілька днів, ще кілька — найближчим часом. Як зазначає New York Times, польська армія має «близько 28» МіГ-29, більшу частину з них вона отримала від Німеччини після об'єднання ФРН і НДР. Не всі польські МіГи у робочому стані.

Також офіційний представник польського уряду Петро Мюллер розповів, що передати Україні МіГ-29 готові ще кілька країн. Однією з них виявилася Словаччина. У п'ятницю виконувач обов'язків прем'єр-міністра Едуард Геґер заявив, що його країна відправить ЗСУ 13 винищувачів. Коли це станеться, Геґер не сказав. 16 березня польська радіостанція NPR повідомляла, що Україна може отримати словацькі МІГ-29 протягом чотирьох-шостих тижнів.

Bloomberg пише, що після початку війни МіГи, які стоять на озброєнні в арміях східноєвропейських країн НАТО, не літають. Це з розривом договорів із Росією про їх обслуговування. Літаки перебувають «різною мірою готовності».

Польські та словацькі МіГ-29 цілком можуть потрапити в Україну на початок весняного наступу. Він може розпочатися у другій половині весни.

Військовий експерт Кирило Михайлов розповів «Важливим історіям», що в наступі винищувачі можуть вирішувати важливі завдання, зокрема, бути потужними високоточними засобами ураження «на запит». Наразі такими засобами у ЗСУ є реактивні системи залпового вогню HIMARS та М270, а також високоточні артилерійські снаряди Excalibur. Однак у наступі вони можуть бути недостатньо мобільними, якщо потрібно швидко знищити ворожу бронетехніку чи укріплену позицію, яка заважає подальшому просуванню. Літаки можуть впоратися з таким завданням за хвилини чи десятки хвилин.

При цьому Михайлов зазначає, що роль авіації у цій війні не така велика, як передбачалося через потужні ППО обох сторін. Авіація може працювати лише на передньому краї, а на удари льотчики мають дуже мало часу.

«Проводити хоч скількись значний час над позиціями супротивника означає, що по вас прилетить із якогось зенітно-ракетного комплексу», — каже аналітик.

«Зараз склалася така ситуація, в якій жодна зі сторін не продемонструвала ні вміння, ні сил, аби проводити масштабну операцію із завоюванням повітряного простору, придушенням ППО, завданням масованих ударів по наземних цілях», — згоден із ним інший військовий експерт, який попросив про анонімність.

Також аналітик зазначає, що при масованому застосуванні авіації ЗСУ доведеться розосередити літаки багатьма аеродромами, кожен з яких може стати метою для російських ударів крилатими ракетами.

«Це стає великою проблемою для управління та постачання», — говорить експерт.

Ще одна проблема для авіації обох сторін — брак високоточної далекобійної зброї. «Фактично основною зброєю авіації є некеровані бомби та некеровані ракети», — пояснює Михайлов. ЗСУ вирішують цю проблему за рахунок західних постачань. Вони вже використовують ракети AGM-88 HARM, які наводяться на випромінювання радарів російської ППО. Також українська армія отримала системи наведення JDAM, які перетворюють авіабомби на високоточні боєприпаси та дозволяють льотчикам завдавати ударів, не входячи до зони враження ППО.

«Можливо, деякі високоточні системи вже інтегровані з польськими МіГами», — додає експерт.

За словами Михайлова, хоча на початку війни українські Повітряні сили і втратили кілька десятків різних літаків, вони зберегли більшу частину машин та інфраструктури. Анонімний експерт пов'язує це із грамотними діями командування Повітряних сил ЗСУ.

«Однак загалом стан авіаційного парку, якість підготовки особистого складу та загальну кількість літаків та пілотів оцінити важко. Напевне можна сказати лише те, що вирішального впливу на перебіг бойових дій зараз вони надати не в змозі», — каже він.

За словами аналітика, щоб досягти рішучої переваги, потрібні десятки і навіть сотні літаків.

«Скажімо, 200 було б достатньо для проведення успішної самостійної повітряної операції», — сказав він.

Також ми розповідали про один із найкращих літаків у світі: що відомо про винищувача F-16, який незабаром може отримати Україна.