Пластик забруднює моря — чи можуть технології зламати ситуацію?

Венеція — це місто на воді, але вже багато років її знамениті канали страждають від забруднення. Як і в багатьох прибережних районах, пластикове сміття потрапляє у воду, і виловити його звідти дуже складно. По всьому світу пластикове забруднення загрожує природним екосистемам і здоров'ю людей. Як можна зламати цю ситуацію, розповідає Euronews.

Щохвилини в океани потрапляє еквівалент одного сміттєвозу пластику. Науковці попереджають, що до 2040 року об’єм пластикових відходів у морях може потроїтися, загрожуючи морському життю та, можливо, нашому власному здоров'ю. Нещодавні дослідження виявили мікропластик у крові, грудному молоці та життєво важливих органах людини. З'являються серйозні побоювання щодо довгострокових наслідків потрапляння мікропластику в організм здоров'ю людей.

Проблема не лежить на поверхні — у буквальному значенні. Більшість пластику осідає на морське дно, утворюючи там підводні сміттєзвалища. У таких місцях, як історичні канали та лагуни Венеції, накопичуються старі шини, рибальські сітки та пластикові ящики, повільно розпадаючись на шкідливий мікропластик.

Прибирання підводного сміття — непросте завдання. Професійні водолази, що працюють у каламутній воді, наражаються на значний ризик, а їх операції обходяться недешево. А механічне розчищення дна — ще один поширений метод — може завдати серйозної шкоди крихким морським екосистемам, часто приносячи більше шкоди, ніж користі.

Саме тут на допомогу приходить MAELSTROM — цей інноваційний європейський проект відчуває «розумні» рішення зростаючої пластикової кризи.

Знімальна група програми «Океан» приєдналася до дослідників з італійського Інституту морських наук CNR-ISMAR, які використовують передову технологію гідролокації для складання карти підводних покладів пластику у Великому каналі Венеції.

Ці докладні карти  перший крок до напівавтоматичного видалення великого сміття з прибережних вод. В рамках проекту MAELSTROM була розроблена роботизована платформа, здатна працювати на глибині до 20 метрів, акуратно витягуючи великі відходи та залишаючи при цьому морську флору та фауну незайманими.

Роботизована платформа поєднує в собі досвід у галузі штучного інтелекту від Tecnalia (Іспанія) та передову механіку від CNRS-LIRMM (Франція). У ході публічних демонстрацій у Венеції робот успішно знаходив і піднімав шини, мережі та навіть алюмінієві листи, доводячи свою ефективність у реальних умовах.

«Дуже важливо мати таку технологію не лише у Венеції, а й в інших прибережних районах та портових містах. Багато відходів забруднюють околиці міст і портів — їх важко побачити і ще важче витягти. Посилати водолазів може бути ризиковано. Робот може зробити цей процес швидшим і безпечнішим», — пояснює Фантіна Мадрікардо, координатор проекту MAELSTROM.

Експерименти MAELSTROM не обмежуються складною робототехнікою. У рамках проекту також було проведено випробування бульбашкового бар'єру, встановленого через річку Аве у португальському місті Віла-ду-Конде. Ця відносно проста система створює завісу з повітряних бульбашок, яка затримує пластикові відходи до того, як вони потраплять до Атлантичного океану — при цьому риби чи річковий транспорт долають такий заслін без проблем.

«Ми вловлюємо всілякі відходи, зокрема пластик. Ми вивчаємо його склад, аби встановити джерела надходження сміття. Потім ми проводимо оцінку стану екосистеми — чи стає вона кращою? Зараз ми знаємо, що сміття поменшало, але потрібно більше часу, щоб уся екосистема відновилася — в майбутньому ми зможемо сказати, чи зіграв у цьому відновленні роль бульбашковий бар'єр, який ми поки що вивчаємо», — каже Ізабель Соуза Пінто, керівник групи біорізноманіття прибережних районів у CIIMAR та головний дослідник проекту у Віла-ду-Конді.

Команда MAELSTROM наголошує, що очищення вод від пластикових відходів — це лише частина розв'язання проблеми. Ще важливіше запобігати подальшому потраплянню пластику в навколишнє середовище. Дослідники працюють із промисловими підприємствами, проводять кампанії з очищення пляжів та освітні програми, допомагаючи місцевим жителям вживати заходів щодо захисту океану.

Об'єднання технологій, наукових досліджень і зусиль громадськості може вказати шлях до майбутнього, в якому океани нашої планети не так страждатимуть від пластикових відходів.

Більше новин читайте на GreenPost.