Вчені виявили прямий токсичний вплив мікропластику з пляшок на підшлункову
Нове дослідження європейських науковців вперше доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок між мікропластиком із пластикових пляшок.
Мікропластик із пластикових пляшок шкодить підшлунковій залозі
Мікропластик із повсякденних джерел, зокрема пластикових пляшок для води, може безпосередньо пошкоджувати підшлункову залозу. До такого висновку дійшли науковці з Польщі та Іспанії у новому дослідженні, опублікованому в журналі Independent.
Раніше мікропластикові частинки — фрагменти пластику розміром від кількох мікрометрів до п’яти міліметрів — уже пов’язували з гормональними порушеннями, діабетом, інсультом і деякими видами раку. Втім, більшість досліджень не могли чітко довести прямий причинний зв’язок між мікропластиком і конкретними ушкодженнями органів. Нова робота, за словами авторів, уперше підтверджує такий механізм.
У центрі уваги вчених опинилися частинки поліетилентерефталату (ПЕТ) — основного матеріалу пластикових пляшок, а також пакування для їжі й медичних виробів, синтетичних тканин і плівок. Дослідження проводили на свинях, яких обрали через фізіологічну подібність до людини, зокрема у функціонуванні підшлункової залози та обміні речовин.
Протягом чотирьох тижнів тварин піддавали впливу різних доз ПЕТ-мікропластику: низької (0,1 г на день) та високої (1 г на день). Після цього дослідники аналізували зміни на клітинному рівні, накопичення жиру в тканинах і загальний метаболічний стан органу.
Результати виявилися тривожними. Мікропластик спричиняв значну загибель клітин підшлункової залози та серйозні порушення її функцій. Зокрема, вчені зафіксували дозозалежні зміни в білках, що відповідають за ключові процеси в органі: низька доза впливала на сім білків, а висока — вже на сімнадцять.
Окрему стурбованість викликало аномальне накопичення жирових крапель у підшлунковій залозі. Такий процес пов’язують із порушенням секреції інсуліну та погіршенням регуляції рівня глюкози в крові — основними чинниками розвитку діабету. Крім того, дослідники вказують на можливе запускання запальних процесів на клітинному рівні.
У сукупності ці дані свідчать про «новий шлях», через який мікропластик може викликати метаболічні порушення. Автори наголошують, що отримані результати можуть бути релевантними й для людини, та закликають регуляторів і політиків серйозніше оцінювати ризики, пов’язані зі зростанням мікропластикового забруднення.
Також науковці підкреслюють необхідність подальших досліджень, аби краще зрозуміти, як мікропластик накопичується в харчових ланцюгах і які довгострокові наслідки це може мати для здоров’я населення.
Більше новин читайте на GreenPost.
