Піднімемо радіацію з дна Київського моря?

Група зацікавлених осіб прагне здійснити величезний природоруйнівний проект Е40 – побудувати купу гідротехнічних споруд та «окультурити» русла річок аби мати теоретичну можливість возити водою вантажі з Балтійського моря у Чорне і навпаки. Вони запевняють, що усе буде безпечно та економічно вигідно. Але чи так це? Це питання задають експерти кампанії "Збережемо Полісся" та Національного екологічного центру України (НЕЦУ).

"Експертний аналіз радіаційних небезпек показав неможливість будівництва водного шляху через Прип’ять та Київське водосховище. Це робить недоцільним весь проект – від Балтії до Чорного моря. На додаток до пожеж у лісах та очеретах, спаленої Зони відчуження, пилових бур та жахливого смогу ми завтра ризикуємо ще й отримати забруднені радіацією річки. Усі роботи на руслах та у заплавах призведуть до суттєвого зниження водності. Хоча води наразі в Україні і без того катастрофічно бракує. Усе лише заради того, щоб хтось отримав вигідні підряди за державний кошт", - ідеться у зверненні експертів.

дослідження щодо чорнобильського спадку і каналу Е40

На дні Київського водосховища лежить прикритий мулом Цезій-137. Днопоглиблення буде суперечити рекомендаціям МАГАТЕ – Міжнародного агентства з ядерної безпеки. МАГАТЕ рекомендує залишити мул у спокої, бо інакше це піддасть ризику людей, які прямо або опосередковано користуються Київським водосховищем та можуть зазнати впливу високого рівня радіації.

"У техніко-економічному обґрунтуванні водного шляху Е40 не розглянуто низку основних небезпек, які спричиняє радіація внаслідок Чорнобильської ядерної катастрофи 1986 року. Чорнобильська атомна станція, яка знаходиться в українській частині Полісся приблизно у 110 кілометрах на північ від Києва, залишається у процесі виведення з експлуатації", - повідомив GreenPost фахівець НЕЦУ Георгій Веремійчик.

карта забруднення цезієм-137, зі звіту кампанії "Збережемо Полісся"

Експерти проекту «Врятуємо Полісся» (SavePolesia) дали первинну оцінку впливу будівництва та обслуговуванню водного шляху Е40 щодо розповсюдження радіоактивних матеріалів:

- Водний шлях E40 створює ризик поширення радіаційно небезпечних речовин, активізує декілька «точок радіації». Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) рекомендує залишити забруднений осад непотривоженим;

- Будівництво Е40 спричинить опромінення працівників та мільйонів людей, адже так звані «ключові ділянки» – обладнання, відходи тощо – не були виведені з експлуатації відповідно до інструкцій МАГАТЕ;

- Міжнародні стандарти щодо радіації та довкілля при обґрунтуванні проекту не були дотримані;

- Участь громадськості в обговоренні проекту не була забезпечена належним чином;

- Забруднення ключовими радіоізотопами - цезієм-137 (Cesium-137), стронцієм-90 (Strontium-90), плутонієм (Plutonium) - несе значну небезпеку для здоров'я населення.

- Чорнобильська зона відчуження залишатиметься непридатною для життя протягом десятиліть.

- Радіація є суттєвою проблемою не лише у межах Зони відчуження, а й поза нею, подекуди рівні радіації за межами Зони перевищують рівні на ділянках Зони.

 Експерти зазначають, що необхідне більш комплексне дослідження, щоб краще зрозуміти всі загрози здоров’ю людини.

Довідково: Полісся - це величезна відносно «дика» територія Білорусі, Польщі, Росії та України. Водний шлях E40 - це проект, який має на меті з'єднати Балтійське та Чорне моря судноплавним сполученням довжиною приблизно 2000 км, яку лобісти хочуть прокласти від Гданська у Польщі до Херсона в Україні. Це може мати дуже серйозний негативний вплив на природну та культурну спадщину та населення Полісся, а також широкий вплив на економіку та світовий баланс вуглецю.

У 2015 році було опубліковано техніко-економічне обґрунтування Е40. Відповідно до нього маршрут проходитиме річковими системами Вісли, Бугу, Піни, Прип'яті та Дніпра. Більша частина шляху проходитиме незарегульованими, тобто особливо цінними для природного балансу, річками. Русла цих річок планується грубо змінити:  випрямити, підперти греблею, провести днопоглиблення або осушити. Хоча деякі канали судноплавства вже існують, масштаб запропонованої нової розробки настільки глобальний, що загрожує екологічною катастрофою у регіоні.

схема маршруту проекту Е40, який зруйнує екосистему та спричинить збільшення поширення радіації. З матеріалів кампанії "Збережемо Полісся"

Що саме відбудеться у разі реалізації проекту Е40 в момент, коли він "піде" Зоною відчуження (а іншого шляху у нього просто немає):

Забруднення ключовими радіоелементами загрожує здоров'ю населення

Чорнобиль - найсерйозніша промислова аварія в історії. Навіть через 30 років людям все ще заборонено жити і чималій за масштабами Зоні відчуження, оскільки там досі є залишкове радіоактивне забруднення. Наразі, у радіоактивному забрудненні переважають Цезій-137, Стронцій-90 та різні ізотопи високотоксичного Плутонію. Цезій-137 зв’язується з глинистими опадами, тоді як Стронцій-90 є більш мобільним. Америцій-241, дочірнє ядро Плутонію-241, також є високотоксичним і має все більший внесок, який, як очікується, буде мати найбільше значення у радіологічному впливі у майбутньому.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) здійснило кілька важливих досліджень радіологічних умов у басейні Дніпра та екологічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх ліквідації.

Чорнобильська зона відчуження є непридатною для життя та залишатиметься такою протягом десятиліть

Загальна стратегія - чекати повільного радіоактивного розпаду. Нейтралізувати, «вивести з експлуатації» треба лише найбільш небезпечні об’єкти і місця радіоактивного випромінювання - Чорнобильський ставок охолодження, який є найбільш забрудненою зоною, і близько 90 місць зберігання радіоактивних відходів. Чорнобильська зона відчуження залишатиметься непридатною для життя десятиліттями.

Радіація залишається головною проблемою поза зоною відчуження

Повсякденне життя мільйонів людей все ще знаходиться під впливом залишкових забруднень. Весь басейн Прип'яті та Дніпра був забруднений радіоактивним осадом та прямим потрапляння радіації у річки. Домінуючими забруднювачами є Цезій-137, який, як правило, закріплюється у донних осадах, і Стронцій-90, який поступово спускається до Чорного моря каскадом дніпровських водосховищ.

Осади, забруднені Цезієм-137, повільно покриваються менш забрудненими та чистими осадами на дні Київського водосховища, таким чином створюючи природний захист, екран над цим забруднювачем. МАГАТЕ рекомендує залишити ці відклади на місці і уникати процесів, які приведуть до їх вторинного підйому. Рівень Стронцію-90 не може бути активно знижений, він буде спускатися річковою системою і повільно розкладатися.

Після Чорнобильської зони, нижче за течією, річка Дніпро служить джерелом води для приблизно 8 мільйонів українців, також її води використовуються для зрошення сільськогосподарських культур, що споживаються приблизно 20 мільйонами людей. Це вагомі причини для того, щоб не тривожити мули, осади на дні Київського водосховища.

Вище від зони відчуження Чорнобиля є зони вздовж річки Прип'ять, які теж були забруднені радіоактивними осадами на момент аварії. Переважно Цезієм-137. Загальна стратегія там також полягає у тому, щоб чекати повільного радіоактивного розпаду.

Розвиток E40 загрожує активацією радіаційних ділянок

МАГАТЕ визначає дві радіологічні «гарячі» зони, що становлять значну небезпеку. Перша – це заплави річки Прип'ять у Зоні відчуження. У разі її затоплення, що може статися внаслідок будівництва Е40, рівень радіоактивності може зрости, оскільки  на берегах річки існують тимчасові захоронення радіоактивних відходів. Друга «гаряча» зона - Чорнобильський ставок-охолоджувач. Він становитиме небезпеку, якщо буде порушена гребля, яка відокремлює його від річки Прип'ять. Крім того, Київське водосховище сильно забруднене Цезієм-137, що загрожує перетворенням його на «гарячу точку», якщо осади будуть порушені.

Побудова та експлуатація водного шляху E40 піддала б людей небезпечним рівням радіоактивності

Водний шлях E40 за задумом лобістів має проходити через Чорнобильську зону відчуження та близько до Чорнобильської АЕС. Експерти попереджають, що будівельники шляху та експлуатаційний персонал піддаватимуться небезпечним рівням радіації.

Експерти також заявляють, що забруднення питної води, риби та використання видобутого з дна мулу як добрива на полях може призвести до подальшого опромінення людей, життя які живуть на берегах Прип’яті та Дніпра або користуються благами, що надають ці річки. Щоб отримати детальнішу інформацію, необхідно провести більш всеосяжне радіологічне дослідження з урахуванням того, що будівництво Е40 вимагатиме проведення масштабних інженерних робіт (будівництво гребель, спрямлення русла тощо) на найбільш забрудненій частині маршруту.

На основі первинної оцінки експерти вважають, що прогноз радіаційного опромінення працівників неприпустимо високий. Крім того, вони попереджають, що сильно забруднені ставок охолодження Чорнобиля та тимчасові сховища радіоактивних відходів у заплаві річки Прип'ять не були виведені з експлуатації відповідно до рекомендацій МАГАТЕ. Тому вони заявляють, що будівельні роботи неможливо здійснити на ділянці водного шляху Е40, що проходить цією територією. Без реальних альтернатив це підриває ідею всього проекту.

Без цього відрізку вся ділянка водного шляху Е40, що вище Чорнобильської зони відчуження, не матиме зв’язку з річкою Дніпро, що зробить її непотрібною. Тобто усі роботи із Таким чином, уся так звана «реконструкція» річища Прип'яті, а по суті – знищення річки – виявляється марним, не має ніякого виправдання.

Також відрізок водного шляху Е40, що пролягає від Чорного моря до Київського водосховища, потребував би регулярних робіт з днопоглиблення. У техніко-економічному обґрунтуванні передбачається, що щорічно у Київському водосховищі буде проводитися 68 000 м³ днопоглиблювальних робіт. Це водосховище має Цезій-137 у його донних відкладах і днопоглиблення буде суперечити рекомендаціям МАГАТЕ, де вказано залишити відклади на місці, тому що це піддало б людей, які залежать від води з Київського водосховища, високому рівню радіації.

Міжнародні стандарти не були дотримані

В інфраструктурних проектах, таких як E40, згідно з принципами Міжнародної комісії з радіологічного захисту (МКРЗ), Орхуської конвенції та Конвенції ЕСПО вимагається проведення екологічних та радіологічних досліджень, обґрунтування проекту та участь зацікавлених сторін й широкої громадськості у процесі прийнятті рішень. Наразі жодна з цих вимог не виконується.

Повний звіт щодо радіологічних ризиків проекту Е40 – тут(англійська мова) та тут.