Під Міндовкілля – пікети на захист нацпарку

Активісти з селища Коцюбинське, що поруч із столицею, щодня проводять одиночні пікети під Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів. Вони вимагають захистити Біличанський ліс, що входить до складу Голосіївського національного природного парку. Адже ці межі досі не винесені в натуру, тобто – не позначені на місцевості. Відсутність таких позначень дозволяє дерибанщикам раз по раз робити спроби захопити ділянки заповідного лісу.

Процес винесення меж мав би завершитися ще до кінця минулого, 2019 року. Виконавцем робіт є ДП “Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”. Він два роки тому виграв тендер. І 27 вересня 2018 НПП “Голосіївський” уклав з Інститутом договір з  щодо винесення меж нацпарку в натуру.

«Відповідно до угоди НДІПЗ мав розробити проект землеустрою щодо встановлення меж територій природно-заповідного фонду національного парку на площі 6462,62 га та підготувати матеріали для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель», - розповіла GreenPost мешканка Коцюбинського Ірина Федорів.

Термін дії угоди між парком й Інститутом мав завершитися до кінця 2019-го року. За цей термін межі мали бути винесені в натуру. А також розроблена документація, проведені геодезичні вимірювання, погодження зі всіма службами та установами, які передбачені законом та отримані висновки експертних установ. Загальна вартість договору – 1 млн 200 тис. грн.

Але вчасно роботи завершені не були. Тому парк погодив продовження робіт.

Наприкінці січня 2020 у Верховній Раді на вимогу нардепа Олександра Юрченка (обрався по одномандатному округу в Голосіївському районі Києва, де розташована більша частина НПП «Голосіївський») відбувся круглий стіл щодо ситуації із затягуванням винесення межі Біличанського лісу.

«Я часто відвідую наради щодо межі, це можна сказати перша подія, коли говорили не лише про Біличанський ліс, а про ще дві частини НПП “Голосіївський”. Межу мали б винести до кінця 2019 року, але підрядник не встиг завершити роботи і зараз договір прологнований. Кошти на винесення межі є. Тому наша частина НПП для винесення меж готова якнайкраще. На нараді всі сторони погодились, що з цією частиною нема критичних зауважень і роботи мають бути виконані якнайшвидше. У Мінекоенерго нам тоді повідомили, що справу взяв міністр на особистий контроль. Саме при міністерстві вирішили з цього питання створити робочу групу», - розповіла GreenPost голова комісії з питань ЖКГ Коцюбинської селищної ради Олександра Куцан.

Сьогодні вже є окреме Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів. І міністр інший – за довкілля замість Олексія Оржеля, який очолював Мінекоенерго, відповідає наразі Роман Абрамовський.  І новий міністр, звичайно, має вирішити це питання. Але навряд чи наразі фізично зможе, навіть якщо захоче: у нього просто-напросто немає підлеглих, яким треба доручити довести це питання до логічного завершення. Формально департамент заповідної справи усе ще у складі Міненерго. За що маємо подякувати монобільшості та її лідеру. Адже це вони у серпні-вересні 2019 знищили Мінприроди. Так, зараз усе ж вистачило розуму його відновити, але процес відновлення може тривати ще до півроку, просто через складність бюрократичних процедур.

Втім, активісти справедливо зазначають, що «аби було бажання», міністр міг би домогтися виконання обіцянок попередників. Адміністрація Голосіївського НПП існувала й існує. Тож міністр міг би знайти п’ять хвилин, щоб подзвонити директору парку і  дати відповідне доручення.

До речі, кошти на проведення робіт з винесення меж в натуру, також вибивали з Кабміну активісти. Вони провели серію пікетів у 2018 році.

«Коли з дня підписання президентського указу N446, який надав Біличанському лісу природоохоронний статус Нацпарку, минуло чотири роки, а межі так і не винесли, ми зрозуміли, що сподіватися на владу не доводиться і у цьому питанні. Мінекології мало б до позначити межі ще до кінця 2016 року. Це би суттєво сприяло нашій боротьбі за Біличанський ліс, який ми вже стомилися відбивати від дерибанників усіх рангів та мастей. Без меж, винесених в натуру, кожен може сказати, що Нацпарк це не тут, а десь там далі. І так ліс буде забудовуватися», - сказала Ірина Федорів.

Активісти домагалися охоронного статусу для Біличанського лісу кілька років поспіль, Ірина Федорів навіть свого часу прорвалася до президента Віктора Януковича і вирвала з нього обіцянку захистити парк. Але ця обіцянка так і не була виконана. Після Революції Гідності активісти стали вимагати захисного статусу для лісу вже від нової влади. У 2014 нарешті вдалося добитися від виконуючого обов'язки президента України, голови Верховної Ради Олександра Турчинова підписання відповідного указу.

«Змінити межі національного природного парку "Голосіївський" шляхом розширення його території на 6462,62 гектара за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", що включаються до складу національного природного парку "Голосіївський" без вилучення у землекористувача», - зазначено у цьому указі.

Також в указі був пункт про визначення та винесення в натуру меж.

Забезпечити «внесення до кінця 2015 року в установленому порядку відповідних змін до Проекту організації території національного природного парку "Голосіївський", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів з урахуванням розширення території цього парку;

розроблення протягом 2015-2016 років проекту землеустрою з організації та встановлення меж території, що включається до складу національного природного парку "Голосіївський" без вилучення у землекористувача», - ідеться у документі.

Але указ-указом, а дерибан-дерибаном. Забудовники захопили величезну територію вже парку і роздали її шматочками під приватну забудову підставним особам. Активістам, які домагалися виконання указу, погрожували, палили машини, їх били і цькували.

Ось тому так важливо, щоб межі парку усе ж були винесені в натуру. Це буде знаком, що держава на боці справедливості, що держава захищає заповідні території та людей, які у свою чергу захищають ці заповідні території.

Як ми вже повідомляли, українські національні парки не відповідають міжнародним нормам.