Асоціація дієтологів України розповідає про дослідження, яке закликає переглянути
модель енергетичного балансу столітньої давності. Згідно цієї моделі, збільшення ваги викликано споживанням більшої кількості енергії, аніж ми витрачаємо. У сучасному світі, наповненому дешевими обробленими продуктами, люди без особливих зусиль з’їдають більшу кількість калорій, аніж їм потрібно.
Автори дослідження «Модель вуглеводно-інсулінового зв’язку: фізіологічна перспектива щодо пандемії ожиріння», опублікованого в Американському журналі клінічного харчування, вказують на фундаментальні недоліки моделі енергетичного балансу, стверджуючи, що альтернативна модель вуглеводно-інсулінового зв’язку краще пояснює розвиток ожиріння та збільшення ваги. Ба більше, модель вуглеводно-інсулінового зв’язку вказує на шлях до ефективніших, триваліших стратегій управління вагою.
На відміну від моделі енергетичного балансу, модель вуглеводно-інсулінового зв’язку сміливо стверджує, що переїдання не є основною причиною ожиріння. Натомість модель вуглеводно-інсулінового зв’язку вказує, що в актуальній епідемії ожиріння винні сучасні моделі харчування, які характеризуються надмірним споживанням продуктів із високим глікемічним індексом, зокрема простих вуглеводів. Ці продукти викликають гормональні реакції, які докорінно змінюють наш метаболізм, стимулюючи накопичення жиру, збільшення ваги та ожиріння.
При споживанні високої кількості оброблених вуглеводів організм збільшує секрецію інсуліну і пригнічує секрецію глюкагону, що сигналізує жировим клітинам накопичувати більше енергії, залишаючи менше калорій для живлення м’язів та інших метаболічно активних тканин. Мозок відчуває, що організм не отримує достатньо енергії, що, своєю чергою, призводить до відчуття голоду. Крім того, метаболізм може уповільнюватися у спробах організму зберегти енергію. Таким чином, ми, як правило, залишаємося голодними, навіть якщо продовжуємо набирати вагу за рахунок надлишку жиру.
Щоб зрозуміти епідемію ожиріння, необхідно враховувати не тільки те, скільки ми їмо, а й те, якої якості є споживана їжа і як вона впливає на ендокринну систему та обмін речовин.
Прийняття моделі вуглеводно-інсулінового зв’язку замість моделі енергетичного балансу має радикальні наслідки для регулювання ваги та лікування ожиріння. Замість того, щоб закликати людей менше їсти (стратегія, яка зазвичай не працює в довгостроковій перспективі), модель вуглеводно-інсулінового зв’язку пропонує інший шлях, який більше зосереджується на тому, яку їжу ми споживаємо. За словами головного автора дослідження, доктора Девіда Людвіга, ендокринолога з Бостонської дитячої лікарні та професора Гарвардської медичної школи, зменшення споживання простих вуглеводів знижує накопичення жиру в організмі. В результаті люди можуть втрачати вагу, зменшуючи почуття голоду, і при цьому не страждаючи.
Також ми розповідали, що фітнес-тренер радить, як позбутися зайвої ваги, не виключаючи жодних продуктів харчування.