Пеліканячий рай гине: як врятувати Тузлівські лимани від висихання

На фото - вершина лиману Солоний в Національний природний парк "Тузлівські лимани" біля села Базарьянка. Ще два роки тому керівництво нацпарку за допомогою волонтерів тут будували острова для гніздування птахів.

Так це місце виглядало два роки тому. Фото Івана Русєва

Зараз тут немає ні птахів, ні води. Причина – обміління лиманів.  Лимани висихають, бо не поповнюються водою Чорного моря. П’ять років тому ланцюжок Тузлівських лиманів з’єднувався з Чорним морем широкою протокою, через яку море поповнювало випарувану гарячим південним сонцем воду.

У 2015 браконьєри прокопали за межами парку свою протоку з моря до лиманів, щоб вичерпувати восени рибу, яка виходила з лиманів у море на зимівлю. А щоб риба не могла скористатися природною протокою, яка була на території національного парку, природогуби її засипали. Тодішнє керівництво парку дивилося на цей вандалізм крізь пальці, адже було у змові з браконьєрами.

влаштована браконьєрами пересипка природного каналу між лиманами та Чорним морем. Це зупинило природний обмін води. Серпень 2015. Фото Олега Листопада

Коли керувати парком було призначено справжніх природолюбів, вони намагалися відновити водообмін між Чорним морем та лиманами.

«Це процес непростий і фінансово затратний. Враховуйте, що роботи потрібно виконати за відсутнього бюджетного фінансування та відсутньої спецтехніки», - розповіла GreenPost в.о. директора парку Ірина Вихристюк.

В березні 2020 року працівники парку знайшли технічні можливості і розпочали роботу, яку планувалося завершити до квітня (сезону тиші). Але не встигла техніка дійти до місця розчистки протоки, як відразу з’явилися представники Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (наразі ліквідована), які терміново прибули з Одеси щоб зафіксувати «порушення природоохоронного законодавства».  

«Це був яскравий приклад роботи «телефонного права», коли ДЕІ виїжджає за телефонним дзвінком помічника народного депутата. А згодом примчала і поліція, яка отримала дзвінок від одного із місцевих браконьєрів, який також ненавидить парк», - говорить Ірина Вихристюк.

Татарбунарським райвідділком поліції було терміново відкрите кримінальне провадження (незважаючи на надані Парком документи та необхідні роз’яснення).

«Відкрили провадження за статтею 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду. Тобто, на думку прокурорів та слідчих відновлення водообміну, то є «умисне знищення та пошкодження території», - уточнює в.о. директора парку.

Поліція також заарештувала техніку і зупинила роботи. В результаті відновити порушений водообмін не вдалося. І це стало причиною деградації лиманів.

колонія крячка на Солоному у 2019 році. Фото Івана Русєва

Зокрема, у цьому році птахи не гніздилися на Солоному.  Хоча торік там була величезна колонія річкового крячка.

«В минулому році в нашому парку з'явився ряд нових островів для водно-болотних птахів. Через тиждень після побудови, на одному з островів вже було 40 гнізд річкового крячка - птаха, який летить зимувати з НПП «Тузловські лимани» за тисячі кілометрів в Африку. Допомагали нашому парку в створенні островів друзі парку за підтримки Центру етнографічного, сільського зеленого туризму та сімейного відпочинку «Фрумушика-Нова». Цього року острів – зовсім не острів, а частина рукотворної пустелі», - розповів GreenPost керівник наукового підрозділу парку, орнітолог Іван Русєв.

фото острова "Капелюх", знятого з квадрокоптера, видно птиці, що сидять на гніздах. Острів побудований в вершині лиману Бурнас, званий "Солоний" з місцевих екологічних матеріалів: виноградної лози, очерету і трави. Фото Івана Русєва

Лише в серпні 2020 року парк завдяки якісній роботі юристів отримав постанову про закриття провадження.

«Виявляється, Парк діяв правильно! Але у мене є логічне запитання: а хто буде відповідати? Де слідчий, який відкривав провадження, де прокурор, яким було «недостатньо аргументів»? Чому браконьєри, які «сигналили», а точніше – надали неправдиву інформацію, знову уникають відповідальності? Чому народний депутат та його помічники дозволяють собі перешкоджати роботі державної установи, якою є нацпарк?», - обурюється Ірина Вихристюк.

Рішення про закриття кримінального провадження.

Запитань занадто багато, відповідей поки що немає.

А парк тим часом шукає спецтехніку (земснаряд в оренду), яка буде працювати, щоб відновити водообмін і міграційний шлях для риб та інших мешканців лиманів.

Від редакції: GreenPost направив до керівництва Міндовкілля прохання дати інтерв’ю щодо стану природно-заповідного фонду. Зокрема, просимо розповісти, яку допомогу (юридичну, технічну, фінансову, організаційну, моральну) готове надати міністерство «Тузлівським лиманам» для порятунки цієї перлини української природи.

Довідково: Національний природний парк (НПП) "Тузлівські лимани" створено указом президента України від 1 січня 2010 р. на території Татарбунарського району Одеської области. Загальна площа парку становить 27865 га, у тому числі 316,831 га земель Піщаної коси Чорного моря та 1705,169 га земель водного фонду (частина озер Шагани, Алібей і Бурнас ), що надаються йому в постійне користування. Загалом до НПП увійшло 13 морських лиманів.

Візітівкою парку є пелікани. Хоча тут гніздяться та зимують десятки різних птахів. Група лиманів Шагани–Алібей–Бурнас є водно–болотними угіддями міжнародного значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів. Через територію НПП «Тузлівські лимани» проходить один з найбільших транспортних міграційних коридорів птахів, по якому вони летять до Європи, Азії та Африки. На території Парку відмічене перебування 254 видів птахів (що становить близько 60% усього видового складу птахів України), з яких 54 занесені до Червоної книги України та інших природоохоронних списків. Важливе значення територія Тузлівських лиманів має для птахів під час гніздування. На території Парку відмічене гніздування понад 60 видів (що становить 22% від видового складу птахів, що гніздяться на території України). Виходячи з вищезазначеного НПП «Тузлівські лимани» відіграє важливу роль для існування птахів і є орнітологічним об'єктом як національного так і міжнародного значення.

Фото Івана Русєва

Найбільше значення для орнітофауни Парку як під час міграцій так і в період гніздування є піщано–мулисті острова та коси, мілководні ділянки, солончаки, дельти малих річок, що впадають в лимани та обривисті береги лиманів.

Як ми вже писали, "Тузлівськи лимани" - рай для туристів.

«В парку побачив чаплю, шилодзьобку-чоботаря, сиворакшу, золотисту щурку та інших птахів. Але найбільше мені запам'яталися пелікани. У суботу вдалося побачити колонію з 150 рожевих і кучерявих пеліканів, які прилетіли до нас із далекої Африки! Єдиний мінус полягає в тому, що до птахів так близько не підійти (вони добре відчувають наближення чужинця і моментально відлітають), тому для чітких фотографій необхідний хороший фотоапарат. Зате більше вражень!", - ділиться враженнями відвідувач парку Олександр Дорофєєв.