Норвегія підвищить мінімальний віковий ценз у соцмережах до 15 років

Норвегія має намір запровадити суворе мінімальне вікове обмеження для користування соціальними мережами — 15 років, оскільки уряд посилив свою кампанію проти технологічних компаній, які, за його словами, «налаштовані проти маленьких дитячих мізків». Про це розповідає The Guardian.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре визнав, що це буде «важка битва», але сказав, що політики повинні втрутитися, щоб захистити дітей від «влади алгоритмів». На його думку, соціальні медіа-платформи зловживають індустрією та можуть зробити користувачів «вузькомислячими й покірними».

У скандинавській країні вже діє мінімальний віковий ценз у 13 років. Попри це, більша частина дев'ятирічних дітей (58 % 10-річних і 72 % 11-річних) користується соціальними мережами, згідно з дослідженням норвезького медіа-агентства.

Уряд пообіцяв запровадити більше запобіжників, аби діти не могли обійти вікові обмеження. Зокрема планують внести зміни до Закону про персональні дані, щоб користувачі соціальних мереж мали 15 років, аби дати згоду на обробку їхніх персональних даних платформою, а також розробити бар'єр для перевірки віку для соцмереж.

«Це досить сильний сигнал. Діти повинні бути захищені від шкідливого контенту в соціальних мережах. Це великі технологічні гіганти проти маленьких дитячих мізків. Ми знаємо, що це важка битва, тому що тут діють потужні сили, але тут також потрібна політика», — сказав норвезький прем'єр.

Він сказав, що розуміє, що соціальні медіа можуть запропонувати самотнім дітям спільноту, але самовираження не повинно бути у владі алгоритмів.

«Навпаки, це може призвести до того, що ви станете вузькомислячими й покірними, тому що на екрані все відбувається так швидко», — додав він.

Міністр у справах дітей та сім'ї К'єрсті Топпе, зустрічаючись у Ставангері з батьками, які виступають за суворіше регулювання інтернету для дітей, сказала, що цей захід також має на меті допомогти батькам.

«Йдеться також про те, щоб дати батькам можливість сказати «ні». Ми знаємо, що багато людей дійсно хочуть сказати «ні», але не відчувають, що можуть це зробити», — заявила вона.

Пані Топпе сказала, що уряд вивчає методи забезпечення дотримання таких обмежень, які не порушують права людини, як, наприклад, вимога про наявність банківського рахунку.

Більше новин читайте на GreenPost.